MENU
Слава Україні! Допомагаємо ЗСУ
Головна » 2014 » Червень » 18
не віриться, що знову минув черговий рік мого життя. Не буду спорити, що це звичайний рік. Кожен рік, та що там?! Кожен день мого життя є не звичайним, може мені і здається, що всі мої робочі будні сірі та однакові, але це не так, просто не завжди є настрій це помічати. Ось мені вже 19, о Боже! На наступний рік вже 20, Господи час так швидко летить, що не встигаєш оглянутися, а твоє дитинство вже далеко, ген за небокраєм. Цей рік був водночас важким, але знаєш і було багато приємних та незабутніх моментів, котрі залишуться в пам'яті назавжди. Було багато радості та розчарувань, багато щастя і сліз...загалом було все. Щось у 18 я спробувала вперше, щось було для мене вперше і хтось був для мене першим. Першим справжнім коханням у моєму житті з'явився Ромашка. Мій світ, мій Всесвіт, моє все. Чесно, я навіть вже не уявляю як була без нього. Мені здається, що все своє життя я чекала, я жила лише для того, щоб зустріти його. Можливо тому мені і з іншими не виходило щось, бо десь підсвідомо я чекала саме на нього. На своє перше і останнє кохання, бо окрім нього мені ніхто не потрібен. Млинець, мені і досі важко усвідомити те, що мені вже 19. Мені не хочеться старіти, мені ще стільки хочеться спробувати в цьому житті, а час невблаганно рухається вперед. Я інколи замислююсь про майбутнє і мені стає страшно, адже далі там невідомість. Адже ми не знаємо, що чекає нас завтра, і мені страшно від того, що я даремно проживу своє життя. Що нічого не побачу і що нічого не спробую із списку речей котрі значаться в мене у мріях. Я так багато всього хочу, але так мало можливостей або це я так мало стараюся... 19 років...ти не уявляєш як в це важко повірити. Колись в дитинстві так прагнула стати дорослішою, а тепер б усе віддала, щоб потрапити у те далеке минуле, де мене ніщо не хвилювало, де можна було ні про що не хвилюватися, бо всім опікувалися старші. А тепер ти сама відповідаєш за свої вчинки, за свій вибір і за свої дії. Знаєш, мені здається, що чим старшим ти стаєш, тим менше справжніх друзів у тебе залишається. Адже ті, хто був зі мною у 18, у 19 поряд їх вже нема. Життя відсіює лишніх, але інколи зі щемом в душі я згадую як чудово було колись з тими людьми, котрі зараз навіть про мене не згадують. І до болю в серці мені інколи їх не вистачає... Ми всі дорослішаємо, це не змінити.... Але інколи так хочеться все повернути, і повернути тих людей...
Переглядів: 920 | Додав: girlorg | Дата: 18.06.2014 | Коментарі (1)

Школа • Любов • Відносини • Секс • Тіло • Здоров'я • Життя


Все про дорослішання, менструацію, такі дні, дозрівання,безпечний секс,статеву зрілість та підліткові проблеми

15 запитань про секс Як досягти оргазм Біль при сексі Анальний секс Про поцілунки Позбуваємось синців завагітніти після першого разу Хлопець хоче сексу Як робити мінєт "Люблю" і "кохаю" різниця Про перший секс Займатися сексом