І так...нарешті викладаю вам усю суть моєї відсутності!!!! Як ви всі знаєте, я познайомилась з Livvie на круїзі,ми досить таки добре зійшлись характерами і після цього намагались якнайбільше спілкуватись чи то по телефону, чи смсками, чи в соціальних мережах. Після круїзу ми бачились три рази, з яких я з її батьками говорила хвилин з 40 з усіх трьох зустрічей разом. Після цього дня,проведеного разом на футбольній грі, я думала, що побачу її аж через три тижні, бо після закінчення семестру вони зразу мали їхати до своєї родини на 2 тижні. Але вийшло так, що в четвер тато Livvie подзвонив моїм хостам і сказав, що вони хочуть взяти мене з собою!!!!!! Сказати, що я була рада-це нічого не сказати, бо ви навіть не уявляєте, які вони хороші люди. За ті моменти зустрічі, коли я з ними була я отримувала більше уваги, питань, щирості, ніж я отримала за весь час перебування в Америці разом взятий) Все було не так просто, бо я така людина, яка любить " їсти себе зсередини, так скажем" ... я дуже переживала, плакала навіть, бо не хотіла образити хостів, але мої хости-дуже прямі люди, вони не признають ніякої сентиментальності, навіть інколи зовсім холодні до якихось теплих розмов...тому ось моя хостка прямим текстом сказала:"you'll be am idiot if you won't use this opportunity". В мене був один день на роздуми по суті...навіть менше. Хости майже випихали з дому, щоб я їхала, лол..Livvie засипала смсками про те, як вона хоче, шоб я поїхала і. яка вона уже excited..тому я таки погодилась! Отже, чекайте постів про Пенсильванію, Меріленд, Вашингтон, Нью-Йорк.