В мене зараз 23:38, за вікном такий дощ,гримить, блискає..аж страшно. А я пишу про день,коли я прилетіла до Вашингтону)Як це все-таки приємно згадувати ті моменти. Я була така excited))
Летіла я в неділю, мені пощастило,бо попала в один літак з ще однією флексеркою з Киргистана. Ми швидко познайомились,коли побачили один одного в флексівських футболках)То була перша радість, бо вже було не так страшно самій і вже можна було з кимось поговорити на російській, було не так нудно,як би було мені одній. Так от в літаку я читала статтю на 6 сторінок про кризу в Мікронезії. Таке завдання нам дали-прочитати і проаналізувати ту проблему до того, як приїдемо на програму. Так от стаття загалом була про кризове становище морських запасів в тій країні і про те, як Японія той стан ще більше загострювала нелегальним способом виловлювання риби. Після статті було пару запитань: як би ви вирішили цю кризу, яким чином можна припинити нелегальне виловлювання риби, як налагодити дипломатичні зв'язки з Японією, як збільшити запас риби в океані і покращити стан ресурсів і т.д.
Пізніше я розкажу для чого нам це все було взагалі потрібно( ми продовжили працювати над тим у вівторок і це була реально найкраща лекція в моєму житті!!! Ну, точніше не лекція, а....крч пізніше дізнаєтесь)
Після польоту приземлились ми в Вашингтоні і почали шукати багаж свій і тут з усіх усюд в аеропорті появляються люди в синіх футболках...по трошки, по трошки і так ми вже познайомились з дівчатами з Росії; а потім вже і знайшли багаж, і представників Американських Рад( в червоних футболкааааах, аааа я теж таку хочу...це як пояси в карате, тільки у нас спочатку синя, потім червона, потім чорна футболки)
Тоді ми всі чекали на автобус, а після того нас нарешті відправили в готель. Там уже чекало ще більше флексерів,які приїхали раніше. Розсилили нас цього року по країнах,щоб не було ніяких сварок між нами( ну, ви зрозуміли).
Це мене втішило,бо хоча я і російських флексерів люблю і всіх інших національностей теж,але з українськими все одно було краще. Ми зразу повішали три прапори, замість кожної картини, ахаха))
Потім в цей ж день у нас уже був спільний обід, потім нас розділили по класах і в нас там були лекції про лідерство))
Отак, в годині 10 нас розігнали по кімнатах. Ми то думали,що так, як і всюди вдасться уникнути офіційного відбою і розгулювати повсюди, але не тут то було) Охоронниця була дуже кмітлива,ахаха...вона нічого не казала,якщо ми там у себе в кімнатах не спали,шуміли і т.д, але вийти нам на коридор чи прокрастись у чужу кімнату було неможливо.