| На наступний день після приїзду ми поїхали в Вашингтон! Я, чесно кажучи, була в шоці, бо не думала, що отак-от зразу, але уже через два-три дні зрозуміла, що ці люди дуже активні і непередбачувані)
Так от, ви не повірите, але приїхали ми в Вашингтон...зразу пішли в Старбакс,щоб купити гарячого шоколаду(у Вашингтоні ж холодніше, ніж у Джорджії, ми не привикли). Заходим ми в Старбакс, стоїмо в черзі і тут я просто завмираю на вигляд..хости аж настрашились, ахаха...я прислухаюсь до мелодії і чую нашу колядку Щедрик!!!! Зрозуміло, що це всесвітньо відома пісня, але я ніколи не чула її тут на УКРАЇНСЬКІЙ мові..в Америці взагалі на іншій мові по телевізору, радіо і т.д майже ніколи нічого не чути( крім іспанської). Народ, у мене серце аж завмерло від радості..спершу думала, що в мене вже якісь глюки і просто чується наша мова, але потім я почала сама співати, та й в кафе також всі сквзали, що це не англійська звучить...тобто сумнівів не було!
Можливо, для вас це зараз звучить по-дурному, але уявіть собі тільки мої відчуття в душі, коли я приїхала в столицю США і через 5 хв в кафе в центрі міста чую українську колядку, неперекладену, а оригінальну...одним словом радості не було меж. Вашингтон зустрів мене найкращим способом!!!
Пізніше ми зразу пішли в Музей Національної історії...той самий, де знімали усі фільми " Ніч в музеї", "National Treasure" ...і ще багато. Потім під час тижня ми якраз ходили на " Ніч в музеї 3" ..так дивно знати, що я була в усіх тих місцях.
Від музею справді шикарні враження: здоровені динозаври, щелепа акули, яка б просто зараз 10 людей проковтнула, не пережовуюючи. У відділі біжутерії, коштовних каменів також просто нереальні речі...є кольє, яке Наполеон подарував своїй коханій. Аж дух захоплює таке бачити. Але від чого в мене справді дихання зупинялось, то це, коли я бачила речі з України! Там були різні рідкісні камені з Криму, Калушу, Сум.
Після музею ми були ще в Меморіалі Лінкольна, де його величезний пам'ятник просто стоїть і ніби пильнує кожного, хто приходить. Тоді ми були біля Білого Дому, але через те, що цей день була неділя- нас не пустили в середину. Тоді були в Музеї Національних Архівів...там, де чувак з National Treasure вкрав Декларацію Незалежності.
Потім ми ще довго катались по місту. Американці так пишаються тим, що Вашингтон- старе місто, але побували б вони у нашому Києві, Львові та чи навіть у моєму містечку Стрию...архітектура і пам'ятки нічим не гірші.
|
