MENU
Головна » 2017 » Березень » 3 » Напиши мені листа ...
12:08
Напиши мені листа ...

Як шкода, ми перестали писати одне одному листи рукою. Ручкою по білому папері.   Так як колись. Коли не було ще в нас комп’ютерів і Інтернету. Тоді я писала багато листів друзям з всієї України. Тоді слова були дійсно чогось варті. Зараз в старій шухляді є десятки, а то й сотні таких листів. Всі вони різні, але в кожному з них є частинка чиєїсь душі, вкладеного змісту. Папір білий або кольоровий, конверти з яскравими марками, якісь дитячі блискітки. Навіть маминими духами в дитинстві умудрялась прискати листівки, щоб адресату було приємніше читати слова з ароматного паперу. Не кажу вже про малюнки, які точно доповнювали кожен лист. Це було справді цікаво.  На написання одного листа ми витрачали не 10 хвилин, як зараз, а години. Ми чекали свят, бо точно знали що листоноша принесе багато конвертів з привітаннями від людей, які далеко. Ми зберігали ці листи, ніби найцінніший скарб. І дорожили ними.

Нещодавно я прочитала книжку одного класика, яка складалась виключно з листів, які він та його дама серця писали одне одному. Там йшлося про складні часи голоду і безгрошів’я. І ті листи були як промені світла серед сірих буднів. Вони були такі очікувані, бажані, життєво необхідні. Читала їх, заглиблювалася в зміст, співпереживала героям, відчувала всю любов та ніжність, яка була вкладена в кожне слово, захоплювалася цією книжкою і одночасно дивувалась як вправно автор володіє словами. Так можна писати тільки тоді, коли справді любиш.

Зараз все змінилось. Ми досі кожного дня пишемо десятки листів. Електронних. Зовсім не живих. Вони звісно несуть якийсь зміст і є важливими в справах. Але від них зовсім не відчувається тепла, як не відчувається і задоволення від їх отримання. Здебільшого отриманий лист свідчить про чиюсь потребу в чомусь, яку тобі треба виконати. Та це все робочі листи. Їх ми пишемо бо треба. І звісно є норми, яким має бути ділове листування. Проте навіть рідним людям зараз ми пишемо холодні електронні листи. Коротко про справи, про новини, про плани на день завтрашній. Звісно питаємо що нового і в адресата. Набір стандартних банальних речень, фраз.

Коханим теж значно простіше “перекинутись” смс-ками чи повідомленнями в соцмережах. І навіть якщо написаний щирий лист. з часом він губиться в вирі електронного спаму. І забувається назавжди. Теплі слова летять кудись в безодню.  Отримувач не зможе через десятки років відтворити всі слова, які мали ще тоді таке велике значення. Натомість він міг би розгорнути пожовклий папір, прочитати ще раз кожне слово, кожну літеру, пережити ті моменти знову і знову, зануритись в теплі спогади. Як шкода що ми втрачаємо так багато важливих слів, замінюючи їх пустими і непотрібними, в той час, коли можна хоча б на вечір зануритись в середньовікову романтику і написати найважливіше на папері, щоб через кілька років розгорнути конверт і посміхнутися, згадавши…

 

Переглядів: 809 | Додав: Olenka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

| Школа Любов Відносини Секс Тіло Здоров'я Життя |


::Все про дорослішання, менструацію, такі дні, дозрівання,безпечний секс,статеву зрілість та підліткові проблеми::