| Olenka | Дата: Четвер, 23.03.2017, 11:16 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 3285
| Родина… Щаслива, повноцінна сім’я – таке словосполучення ми все рідше чуємо навкруги. Все менше щасливих сімей і все більше нещасливих та зневірених. Чому ж так відбувається?
Однією з вагомих причин відсутності щастя в наш час є матеріальний достаток. Адже, будучи невпевненими у забезпеченому майбутньому, і, не маючи звички покладатись на Господа, люди не відчувають себе захищеними.
Звісно, хто ж із нас не мріє про забезпечене майбутнє для своїх дітей, онуків, братів, сестер? Зовсім непогано бути забезпеченим, але у всьому повинна бути міра. Але все частіше люди різного віку виїжджають закордон, покидаючи батьків і дітей, чоловіків та дружин у пошуках кращої долі. При цьому забувають обов’язки чоловіка чи дружини, почуття батьківства. Таким способом, батьки готові пожертвувати своїм здоров’ям, часом, благополуччям задля майбутнього для свого чада.
Суспільство не забезпечує у повній мірі благополуччя людей, тому зробити мрію про щасливе життя рідних реальністю допомагає виїзд на постійне місце проживання закордон. Ми часто забуваємо, що просити допомоги повинні у нашого Єдиного Бога Отця, Творця неба і землі, адже тільки Він завжди готовий нам допомогти у скруті. Але приваблива пропозиція стати заможним все-таки бере гору.
На жаль, рідко задумуємося над наслідками. Батьки добре усвідомлюють, яке життя їх чекає: роки важкої праці, сотні безсонних ночей, але їх втішає думка, що хоч у дітей буде краще життя. Задля цього вони залишають дітей без своєї опіки й любові, ласки та материнського тепла. Хоча рішення покинути рідну оселю дається надзвичайно важко, але ось молоді жінки чи чоловіки вже летять у літаку на половині шляху до своєї мети. Усі вони мріють, хоча ні, впевнені, що все буде добре. Вони швидко зароблять грошей, забезпечать дітям безхмарне майбутнє, а для себе гарненький будинок, авто, відкриють свій магазинчик, - і ось вона здійсненна мрія. Надіються також, що виростуть самі по-собі у них гарні, слухняні, розумні дітки, які створять свої щасливі сім’ї, подякують батькам і життя їхнє буде без горя і біди. Тому що бажають кращої долі дітям, кращого та легшого життя, аніж прожили самі. Як жаль, що мрії та сподівання цих людей так рідко втілюються в життя. Чому?
Діти залишаються під опікою родичів, їх виховують дідусі та бабусі, старші брати і сестри. Але вони не батько й не мати. Хоча вони дарують любов і затишок, але між батьками і дитиною існує невидимий зв’язок, вони відчувають один одного, між ними панує абсолютна довіра, розуміння, любов і повага. Батьки є прикладом для дітей. За їхнім прикладом в майбутньому вони створюватимуть сім’ї, вчаться цінувати те, що мають, поважати навколишніх і любити Господа. І коли матері не з’являються вдома роками, цей зв’язок зникає. Зникає назавжди.
Зазвичай, без батьківської уваги залишаються підлітки. У цьому віці потрібна більша увага і підтримка батьків. І тоді гроші не потрібні ,тільки б дорога людина була поруч. На кого ж тоді рівнятися, хто допоможе і вислухає, дорікне і покарає, яка рідна душа підтримає у важку хвилину? Кому потрібна чужа дитина, чужі проблеми. Світ жорстокий. Кожен грає в ньому свою роль. Згадати про Господа не вистачає ні сил, ні бажання, ні часу. Тож незахищене дитяче серце кам’яніє, шукає чим компенсувати відсутність батьківської любові й уваги. А ось тут вибір великий: пияцтво, наркотики, розгульне життя, нічні клуби, бари, де, звичайно, витрачаються не свої, а батьківські гроші. Мати й уявити не може, покидаючи своє янголятко, що за кілька років воно втратить свої крила, а на чистій білій душі з’являться брудні чорні плями.
Що таке життя зробить за кілька років з цього янголятка? Це буде людина із змарнованим дитинством, яка зробила багато помилок, від яких нікому було її вберегти. Душевні травми, звинувачення у всьому батьків, життя в гріху, створення неповноцінних сімей, неповага до батьків і близьких, хоча сказано: ”Шануй батька та матір свою” та „Хто злорічить на батька та матір свою хай смертю помре”(Єв. від Матвія 15:4).
Як висновок: гроші не принесли нікому щастя, а тільки нескінченний список проблем. Проблемі масового виїзду батьків закордон не приділяють належної уваги на державному рівні, та й самі батьки не задумуючись покидають дітей напризволяще.
В Україні щороку за неофіційними даними виїжджає близько 1млн. 230 тис. осіб. З них майже 90% матері. Ця проблема є нашою спільною і ми не повинні бути байдужими до проблем наших близьких. Молімось Богу за ці сім’ї, адже Господь не залишить нас у біді. Він завжди з нами, супроводжує нас, благословляє, прощає і карає. Адже Він – Справедливий і Люблячий.
Маріанна Франківська
|
| |
| |
