MENU
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Поради для Підлітків » Форум » Відносини » Зрада » Дівчата (хлопці), як ви відноситесь до зрад?
Дівчата (хлопці), як ви відноситесь до зрад?
knopaДата: Вівторок, 11.08.2015, 10:10 | Пост # 1
Постів: 669
Дівчата (хлопці), як ви відноситесь до зрад? Знаходжусь зараз в настільки подавленому стані, в якому раніше не була. Не бачилась зі своїм хлопцем місяць, і як виявилось, він мені неодноразово зрадив з однією давньою знайомою. Я людина спокійна і цілком адекватна, тож ніяких істерик не влаштовувала.Пробачила тому що завжди даю другий шанс і тим паче розмовляла з ним на цю тему ще до самого випадку. Я припускала, що таке може статись, бо знаю, що така чоловіча природа. Проте, тепер в своїй зраді він звинувачує мене, бо "я дозволила". На душі кішки шкребуть, порадьте щось будь ласка.(
 
OlenkaДата: Пятниця, 09.12.2016, 02:30 | Пост # 2
Постів: 3293
А ви зраджували? (Відповіді на зразок “це моє особисте”, “не намагайтесь копирсатись в чужому житті”, “в кожного є минуле”, “люди не бездоганні істоти” не приймаються і автоматично будуть враховані як позитивна відповідь)

Я не здивуюсь якщо більшість людей не тільки були зрадженими, але й зраджували. Бо цей вже стало настільки звичним явищем і в інформаційному просторі, і в житті звичайних людей, що якщо й не доводилось кожній людині зраджувати, то бути свідком такого дійства точно був кожен.


Статистика:
- 76% чоловіків протягом подружнього життя мають хоч один позашлюбний зв’язок. У жінок такий показник – 21%
- Соціологи встановили: молоді дружини (26-30 років) зраджують частіше, ніж молоді чоловіки;
- Найбільш схильні до зради жінки від 35 до 40 років;
- Сексологи встановили: чим багатша дошлюбний сексуальний досвід, тим більше ймовірність подружніх зрад.

Що спонукає йти на такий вчинок чоловіків знають або здогадуються практично усі. Звісно вони ж часто звинувачують своїх жінок (і інколи не безпідставно!) в сексуальному незадоволенню їхніх “природних потреб та бажань”. Хоча причиною стають частіше свої власні прагнення чи то самоствердитись чи то ще юнацький максималізм дав про себе знати, чи то просто (поширена версія) – “не нагулявся”! Кляті стереотипи того, що чим більше у тебе жінок в сімейному ліжку, тим більший значок на лобі “SUPERMAN!!!”, “Мачо” і т.д. І досі своїми любовними подвигами прийнято хвалитись серед таких чмо чоловіків. Та й увімкніть телебачення. Кліпи, фільми, історії реальних людей просто кишать зрадами, розбитими сім’ями. Телевізор дивимось з дитинства. Зраджувати стає нормою трохи згодом…

В кожного на це свої причини. І якось звиклися люди з думкою що “хороший лівак укріпляє шлюб”. Деякі жінки найвищою жіночою мудрістю вважають вміння закривати очі на зради чоловіка і жити далі з ним “в біді і в радості”, бо ж перед Богом клялась та й прожили вже стільки років… Головне що вертається то все ж до неї, і байдуже що з запахом чужих парфумів…

Чимало жінок не тільки закривають очі на зради, а й самі роблять успіхи в тому напрямку. І причинами тут є ті самі стереотипи, прагнення бути схожими на усіх тих Хуаніт з мексиканських серіалів, де герой неодмінно розлучиться з дружиною і житимуть вони у віллі на березі моря. А ще самоствердження на зразок “ти думаєш що я крім тебе вже нікому не потрібна??? я тобі докажу що я ще ого-го…!!!” Ну і звісно зраджують у відповідь, на зло чоловікові або просто від нудьги. Та й потребують жінки так часто емоційного допінгу. Чим поганий спосіб отримати свою дозу? От і практикують…

Анекдот пам’ятаєте? Йде шлюборозлучний процес, суддя запитує:izmena То як щодо зради?
- Чому ви хочете розлучитися з вашим чоловіком?
- А він мене не задовольняє.
Жіночий голос із залу: “У дає! Усіх задовольняє, а її не задовольняє!”
Чоловічий голос із залу: “А її ніхто не задовольняє!”

Взагалі маса статей для жінок присвячена саме тому, як їй поводитися, щоб утримати чоловіка, щоб він не зраджував. Виходить, що чоловіча невірність щось само собою зрозуміле, і жінка повинна робити якісь дії, щоб зберегти відносини. Але ж буває й так, що трудиться жінка над відносинами, вносить різноманітність, стає секс-богинею, вірною подругою, і ніби все добре. Але тільки от їй самій нестерпно тоскно, тому що все набридло. А набридло тому, що віддачі не відчувається. Виходить, що вона бере на себе роль бульдозера, який тягне всі відносини, а це в принципі невластиво жіночій природі.

Пасивний, нездатний діяти чоловік втрачає для жінки свою сексуальну привабливість. Навіть якщо він дуже активний на роботі, вдома, він, на жаль, може бути абсолютно іншим – диван, телевізор, повна байдужість. І, на жаль, чоловіки перестають бути з дружинами «справжніми чоловіками». І тоді практично неможливо зупинитися перед спокусою вступити у відносини з людиною, яка симпатична, романтична, галантна, надає недвозначні знаки уваги і завжди готова прийти на допомогу. Жінкам так легко “запудрити мозок”… Жінки так люблять увагу…

То як щодо зради? Чи не задавали ви собі запитання про те, чи зможете бути вірними комусь все життя? Чи зможете встояти перед усіма спокусами? Чи може варто все-таки подумати про “вільний шлюб” і не обманювати ні його, ні себе?

То як щодо зради?

Сподобалось? Поділись із друзями:
 
OlenkaДата: Вівторок, 13.12.2016, 03:09 | Пост # 3
Постів: 3293
Ви перевіряєте своїх коханих людей?

Є одна така хороша приказка "Довіряй, але перевіряй ..." Шкода, що часом результати перевірки такі, що відразу згадуєш ще одну "Менше знаєш-краще спиш ![!!"
 
OlenkaДата: Субота, 25.03.2017, 21:02 | Пост # 4
Постів: 3293
У будь-яких стосунках бувають погані часи. Але якщо
людина зрадила, то це вже кінець стосункам. Якщо вона
наважилась на це, значить щось її не влаштовувало. Та й
людина, яка зрадила один раз, зрадить знову. А тримає
тебе біля неї прив'язаність, все-таки 3 роки немалий
термін.
Поважай себе. Якщо стосунки стали гіршими і покращення
не видно зараз, то у майбутньому краще навряд чи буде.
 
OlenkaДата: Четвер, 18.05.2017, 09:25 | Пост # 5
Постів: 3293
Все залежить від ситуації і від людини. Кожна людина розуміє любов по-різному. І кожному тут своє Хтось може з роками полюбити і цінувати стосунки. Хтось не може. Когось починає дратувати ідеальність. Комусь навпаки. Тому тут не можна щось сказати однозначно. Тут кожен сам вибирає те, що йому потрібно. А я просто не виключаю обидва варіанти, як такі, тому що обидва мають право на існування. Люди різні.
Щодо себе то я впевнена що мене б дратувала навіть ідеальність людини, якщо б я її не любила. Але то тільки моє ставлення до того. Особисте. Думаю тепер зрозуміло пояснила що мала на увазі стверджуючи обидва варіанти.

Там,де я писала про вибір щасливий 1 рік з коханою і щасливе все життя з хорошою людиною, то повір, що я думала над тим, що пишу. Коли йде річ про все життя і про такий серйозний вибір, то я б зробила саме так. 1 рік щастя в повірнянні з усім життям самотнього очікування того щастя то не для мене. Мені потрібне нормальне життя, я хочу народити дітей і не тоді коли мені буде 50 років і я зустріну свою людину і пробуду з нею всього рік, а потім доживатиму життя сама.
Тут мені здається кращим вибором 50 років життя з хорошою людиною. Хороша людина робить все для твого щастя, для спільних дітей і т.д. Тому такі стосунки можуть бути дуже навіть вдалими.
Щодо роздратування ідеальністю, то в мене в житті бувало таке. І то з досвіду. Але, якщо б я вийшла заміж за людину, щоб прожити з нею ті 50 років, то взяла б на себе відповідальність за свій вчинок і змогла б створити гармонію в сімї. Заради людини, котра поруч, заради себе і заради наших спільних дітей.
Хочете ще до чогось докопатись? Прошу дуже! Але то моє життя, мої погляди і я цілком і повністю маю на них своє право.
 
OlenkaДата: Четвер, 18.05.2017, 09:25 | Пост # 6
Постів: 3293
Ми здається говоримо про випадок коли не любиш людину, але тобі з нею зручно.

Звісно, якшо ви готові прожити 50 років з людиною з якою просто зручно, то ясно шо туфлі тільки додадуть гармонії! А якщо ще й колечко і шубка норкова то ващє гармонія фонтануватиме.

А я не розумію як можна збудувати щасливий шлюб з некоханою людиною! Не розумію і не хочу розуміти і ніколи не зрозумію. І більше того це меркантильне бажання всадити свою жопу в тепле нагріте місце мені неприємне. І це щоденне лицемірство і дарування посмішок, теплих слів, сексу і всього решта людині яку не любиш, та ще й протягом 50 років – це для мене просто огидно.

Тема про зраду. Так от я вам скажу чому відбуваються зради. А саме тому що ти живеш і тобі добре і туфлі є, і сопливі діти бігають по хаті, але в один момент усвідомлюєш що хочеш кохання! І якщо воно раптом тебе навідає (звісно не до того тєла яке подарувало тобі шубу і лягло на диван з пультом) – то ось тобі і пряма дорога до зради.

Бути з людиною, яку не кохаєш, заради вигідного зручного існування – це не що інше, як зрада самого себе.

Ось вам і зрада. А наробити дітей і здохнути щасливо – то тваринний інстинкт. І тваринна гармонія в туфлях. А ми ніби людьми народжені…
 
OlenkaДата: Четвер, 18.05.2017, 09:26 | Пост # 7
Постів: 3293
Цілком погоджуюся з тим, що жити з коханою людиною краще, ніж з просто хорошою, АЛЕ от поясніть мені(бо може я чогось не розумію), якщо людина, котру любиш, веде себе як найбільший егоїст на цій Землі і не вміє шукати компромісів(ну або робить це 1 раз з 10), і вимотує всі твої нерви, і завжди намагається розказати тобі, що саме ти неправильно дієш, не так поводиш себе і все в тому ж дусі. І до того ж, кохана людина навіть чути не хоче, що може бути неправа. А ти хочеш тепла і розуміння, а не постійних докорів. Довго так можна жити і чи щасливо, навіть якщо його щиро кохаєш?
Терпіти? Мазохізмом попахує, так і своїми руками до психлікарні недалеко. Може й справді краще піти?
У цій дискусії можна погодитися майже з кожною точкою зору, бо скільки людей стільки ситуацій, і ще більше варіантів їх вирішення.

І ще одне питаннячко, оскільки ми не розглядаємо ідеальні варіанти. От кохаєш ти людину, хочеш будувати з нею стосунки, мрієш і навіть плануєш все життя бути разом. І людина (в даному випадку чоловік) теж кохає тебе. Та є в нього один принцип от вважає, що з коханим рай і в шалаші, що не буде він схожим на усіх і не хоче(хоч і має всі задатки) заробляти більше, бо йому і так зручно. Ти з цим миришся, поки вас лише двоє, бо й сама фінансово незалежна, тобто на себе вистачає. Але що станеться, коли народяться діти, котрі хотітимуть їсти здорову їжу, проситимуть ляльку чи машинку, плакатимуть, бо в когось є краще? І вони не будуть розуміти, що їх татко дотримується певних принципів щодо заробляння коштів, вони просто будуть плакати і просити. Що тоді? Працювати на 2-3 роботах, щоб дати дітям трішки більше, продовжуючи кохати? Надовго такого щастя вистачить?
Звісно, я не намагаюся сказати, що в золотій клітці щастя, але ж є якась золота серединка. Думаю, що цілком реально знайти її і не кидатися в крайнощі типу коханий деспот чи ненависний, але ідеальний.
 
Поради для Підлітків » Форум » Відносини » Зрада » Дівчата (хлопці), як ви відноситесь до зрад?
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

| Школа Любов Відносини Секс Тіло Здоров'я Життя |


Мене звати Оленка. Нещодавно мені виповнилося 24 років. Я живу в чарівному місті Львів. Зазвичай, про деякі речі запитувати маму соромно, подруги самі ще юні та навряд чи зможуть дати компетентну відповідь. В такому випадку, на допомогу Вам прийде мій сайт. Всі статті, зібрані або мною особисто або надіслані читачами сайту. Немає універсальних порад, які б підійшли абсолютно будь-кому, але корисну інформацію все таки для себе знайдете. ::Все про дорослішання, менструацію, такі дні, дозрівання,безпечний секс,статеву зрілість та підліткові проблеми::