|
Різниця між "люблю" і "кохаю"
|
|
| girlorg | Дата: Вівторок, 16.07.2013, 23:21 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 1717
| Традиційно в українській мові співіснують два близьких поняття – “любов” і “кохання”. Над ними, як і над багатьма абстрактними речами точаться дискусії і суперечки. Тут, очевидно, головну роль відіграє не наукове трактування і термінологія, а суб’єктивне розуміння і уявлення людей про ці поняття.
В цій статті я буду намагатись розглянути ці два поняття із різних точок зору, і спробувати визначити, чи ці поняття є синонімічними, чи все ж це два різних терміни для позначення двох різних почуттів, чи то пак станів душі.
Отже, Любов чи Кохання?
З точки зору української мови ці слова є синонімами, що підтверджують словники. Проте, маємо зазначити, що слово “кохати” набуло дещо інших відтінків, його парадигма значень доповнилась таким чином, що термін “кохати” більш широко використовується для позначення виявлення почуття до протилежної статі, чи то скорше просто до іншої людини, в контексті статевого потягу, а не дружніх чи родинних почуттів. Дієслово ж “любити” традиційно використовується в більш широкому значенні, де об’єктом любові може бути будь-що і будь-хто, починаючи від пива, і закінчуючи Батьків
З іншого боку, маємо згадати що такий розподіл утвердився радше неофіційно і з плином часу в сучасних умовах. На давніших етапах розвитку мови різниці між цими поняттями не існувало. Наведемо приклади:
Шевченкове “Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями…” навряд доносило нам подробиці вибору партнерів для статевих відносин, але тут малося на увазі саме “не любити” тих, хто потенційно може розбити серце…
Також давній український вираз “кохатися в чомусь” (напр. – кохатися в книжках) – це не те, що ви подумали, це означає “любити книги”.
Корінь цього аспекту лежить у тому, що слово “кохати” є запозиченням і прийшло в початковому виді як синонім до “любити”.
Інтерлінгвістичний аспект цього питання також є досить цікавим. При дослідженні термінології кожен порядний дослідник повинен послуговуватись занннями аналогічної термінології з інших мов.
Беремо дієслово “любити” на різних мовах і отримуємо картину: рос. – любить, англ. – to love, нім. – lieben, поль. – Kochać, ісп. – amar, італ. – amare, лат. – amo.
І лише в деяких мовах, як то українська, для цього поняття існує більше одного терміна. Сюди відноситься польська мова,
Нерозривний звязок і синонімічність цих двох понять підтверджує також факт наявності дієслова “розлюбити”, подібного якому не можна утворити від дієслова “кохати”. Звідси маємо “Любити – розлюбити”, “кохати – розлюбити”.
Звідси ми не можемо зробити висновку, що лише “обрані” вміють “кохати”, а всі решта народи позбавлені цього “прекрасного почуття”. Ви ж не думаєте, що і німці і англійці і росіяни не вміють “кохати”?
За основу ми беремо абстрактність цього поняття. Оскільки поняття не нове, а досить стале, робимо висновок, що описується той самий стан/процес/почуття. В любові вже віками не вигадали нічого нового (окрім термінів хіба), і це є один з найнезмінніших людських почуттів. Отже, бачимо, що поняття таки одне.
З огляду на вищесказане, можу припустити, що люди самі шукають способів розширити рамки цього поняття, і описати за допомогою синонімів, в які вкладають додатковий зміст, різні його аспекти.
Теорія відмінності понять. Таку теорію, саме як теорію, частіше за все ми можемо почути саме від людей, і рідше як конкретне дослідження фахівців. І тут починається найцікавіше: вступає в гру старий добре відомий факт – «Quot capita, tot sententiae» (лат. – скільки людей стільки думок). Тут не йдеться про лише дві протилежні позиції, а про тотальний плюралізм.
Хоча дві основні позиції виділити таки можна:
- частина людей свято вірить, що “кохання” – це найвищий ступінь “любові”,
- інша ж доводить, що “любов” – найвищий ступінь “кохання”.
Суть і масштаби цієї дискусії розтягаються різними деталями, як то наявність чи відсутність штампа в паспорті/шлюбу в церкві, кількість часу разом, наявність/відсутність “хімічного потягу”, та інші.
Дехто одним із цих термінів намагається описати стан, коли після Х років, саме почуття як таке пройшло, або як часто кажуть “трансформувалось” і перейшло на новий рівень – це стан, коли любов перейшла у стан де є сукупність звички, поваги, турботи, розуміння і всього решта, як правило спостерігається після 3-4 років, або в подружньому житті.
Поняття “закоханості” ми не розглядаємо, адже це вже стосується трохи іншої теми. Хоча, як для прикладу нагадую, що саме рос. “влюбленность” має в укр. відповідником “закоханість”.
Горедослідники любовної термінології. Дуже сумно спостерігати, коли до справи беруться так звані “знавці” української мови і починають вигадувати свої теорії. Якщо то йдеться про нешкідливі дискусії між людьми зі різними поглядами, то це цікаво і пізнавально, але коли в це починають лізти люди з претензією на авторитет, письменники, псевдолінгвісти, псевдопатріоти та інші, це все виглядає не лише неприємно, але й негарно зі сторони, бо така інформація, як правило. знаходиться в публічному доступі.
Особливо огидно, коли за таке беруться люди з яскраво вираженою русофобією, як то пан Андрухович. Адже саме він прилюдно зробив певні заявочки, які вам і наводжу без коментарів:
“Дієслово “кохатися”. Це не
|
| |
| |
| girlorg | Дата: Вівторок, 16.07.2013, 23:21 | Повідомлення # 2 |
|
Повідомлень: 1717
| Під час спілкування зі старшокласниками на тему “Види любові” мені прийшлося одного разу почути таке твердження: “Любити можна багатьох, але кохати – лише одного”. Як на мене, формулювання цікаве, але тут принциповим залишається питання: який сенс вкладається в дієслова “любити” і “кохати”?
Ні для кого не є секретом, що любов має декілька іпостасей і, відповідно, по-різному може виражатися. Якщо б пригадати дві заповіді любові, які Спасителем були названі найбільшими, то вже чітко відмежовується любов до Бога і любов до ближніх (Мф. 22, 37-40). Уже з власного життєвого досвіду кожен може любов до ближніх розділити в залежності від того, наскільки близьким для нас є той чи інший ближній. Звідси стає зрозумілим, що не даремно так різниться любов до батьків, дітей, друзів, знайомих. І серед цього загалу помічається окреме почуття, яке українською мовою називають “кохання”.
Якщо зазирнемо до тлумачного словника, там прочитаємо: “Кохання – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі”. Але тут же перегортаємо сторінку і майже те ж читаємо про любов: “Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-, чого-небудь”. Звичайно, все це суха теорія, а насправді почуття пояснити словниковими поняттями неможливо. Проте спробуймо в цих, на перший погляд, різних людських почуттях знайти те, що їх об’єднує, і тоді, можливо, стане зрозумілим, як ними в житті послуговуватися.
Найперше, спробуймо з’ясувати, звідки людина має властивість любити. У Святому Письмі ми читаємо: “Бог є любов” (1 Ін. 4, 16). А оскільки людина створена Богом за образом Його (Бут. 1, 27), то разом з образом людина успадкувала від Бога властивість любити. Отже, кожен із нас народився із задатками любові, щоправда наскільки дієво буде ця властивість виражати себе в нашому житті залежить від того, наскільки ми зуміємо її розвинути.
Другий момент, на який варто звернути увагу, це різні сфери, в яких виявляється людська любов. Якщо подумати логічно, то по суті жодної відмінності між різними видами любові немає. Чому так – зараз поясню. Якщо, скажімо, студент, керуючись власним розумом і знаннями, показує відмінні результати в навчанні, то ніхто не каже, що на тому занятті він користувався математичним розумом, а на іншому гуманітарним тощо. Є один розум і система знань, які в конкретний момент діють у конкретному напрямку. Те ж ми можемо твердити і про любов: є особливий стан людини, як духовної істоти, який конкретно виражається через ставлення до Бога, до батьків, рідних, друзів і загалом до всіх людей, в тому числі і до коханих. Але все це – дія одного почуття – любові.
І нарешті, як послуговуватися в житті ось цим дивним почуттям? Тут варто помітити, що сучасна молодь дуже часто під поняттям любові – чи, даруйте, кохання – розуміє зовсім не ті почуття, якими б воно, тобто кохання, мало супроводжуватися. Спробуємо розглянути такі випадки.
Можливо, ви чули не один раз, а можливо і самі користувалися виразом “Любов з першого погляду”. Наскільки це реально, звичайно, може судити зокрема кожен про себе самого, але для свідомої людини, тим більше хлопців і дівчат підліткового віку, необхідно навчитися розрізняти такі поняття, як зацікавлення, захоплення, навіть закоханість – з одного боку і любов чи кохання – з іншого. У перших трьох випадках (і в цьому може кожен переконатися) головну роль відіграють емоції, причому здоровий глузд, зазвичай, не працює, принаймні не він координує дії людини, яка все це переживає. І тільки справжня любов (кохання) супроводжується свідомим сприйняттям об’єктивної дійсності.
До цього варто додати, що поруч із такою відмінністю цих понять, вони органічно пов’язані одне з одним. Зацікавлення, захоплення і закоханість – це ніби початкові стадії любові: якщо вони розвиваються логічно і послідовно, якщо не робляться спроби пришвидшити події, ось ці три прояви особливого емоційного стану людини можуть або розвинутися у справжнє кохання, або ж дати побачити людині реальну дійсність і розвіяти якісь вигадані ідеали.
Ще один вислів з цієї ж “опери”: “Любов – сліпа”. В принципі, помилковість цього судження була доведена в попередньому абзаці, а додати до цього можна хіба лише те, що сліпими можуть бути ось ті три стадії “передлюбові”. Справжнє кохання повинно мати не лише зір, але й слух, і смак, і, що найважливіше, здоровий глузд.
Наступний вислів, яким часто послуговується сучасна молодь, взагалі, як на мене, абсурдний. Я маю на увазі дієслово “кохатися” або “займатися коханням”, яким, як всім відомо, виражаються статеві стосунки, щоправда, жодних вказівок на таке тлумачення навіть у словнику немає. Поміркуйте самі: чи часто процес, який сучасним суспільством називається “кохатися” пов’язують із глибоким почуттям любові?
Ну і якщо вже про це зайшла мова, то давайте чітко визначимо: коли саме молода людина отримує право на статеве життя. Щоб дізнатися думку підлітків з цього приводу, я нещодавно запропонував десятикласникам анонімне анкетування, де серед інших питань було: “Що дає людині право на статеві стосунки?” І що ви думаєте вони відповіли? Значна частина респондентів відповіла: “Справжнє кохання”. І лише декілька чоловік сказали: “Виключно шлюб”. Саме тому я хотів би наголосити читачам на принципово важливому аспекті: не зважаючи на те, що статеве життя, процес якого часто пов’язують із любов’ю, навіть при наявності справжнього кохання стає можливим лише у шлюбі.
А яким повинно бути життя у шлюбі, враховуючи всі його аспекти, – це окрема тема для спілкування.
Пісумовуючи все вище сказане, варто сказати: кожна молода людина, яка намагається побудувати своє особисте життя, повинна найперше навчитися називати речі своїми іменами, не підмінюючи понять (маю на увазі те, що не можна називати любов’ю те, що таким не є зовсім), а, по-друге, чітко визначати головну мету свого життя і цій меті підпорядковувати все, з чого це життя складається (а тут маю на увазі те, що все в житті не повинно відбуватися передчасно, як, скажімо, статеве життя молодого покоління до шлюбу і поза ним, – а логічно і послідовно).
І насамкінець, хотілося б побажати усім людям цінувати і берегти ось це глибоке і незбагненне почуття – любов, бо якщо будемо берегти і цінувати, то нам не важливо буде, як воно називається: любов чи кохання. Адже за словами апостола Павла “любов довготерпить, милосердствує… Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне” (1 Кор. 13, 4. 8).
Протоієрей Микола Марусяк,
викладач християнської етики Снятинської СШ №1
(Івано-Франківська обл.)
|
| |
| |
| girlorg | Дата: Понеділок, 09.06.2014, 15:41 | Повідомлення # 3 |
|
Повідомлень: 1717
| Тасміт написал(а):Любов і кохання (притча)В одній звичайні людській душі жили Любов і Кохання.Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання було від природи сліпим, Любов мала стовідсотковий зір.Коли Кохання впритул не помічало недоліків, Любов чудово бачила їх, беззаперечно приймаючи.Коли Кохання гуляло під місяцем і дарувало квіти, захлинаючись у вирі щасливих емоцій, Любов терпляче чекала самотніми холодними ночами. Коли Кохання розпливалося в компліментах, Любов говорила жорстку правду, лікуючи болем.Кохання знало безліч ніжних слів, Любов просто вміла дарувати насолоду.Коли кохання кричало „я не проживу без тебе!”, любов, тихо помираючи, відпускала на свободу.Коли кохання безсило билося в істериці, вимагаючи взаємності, Любов проводила безсонні ночі біля лікарняного ліжка, ні на що не зважаючи.Коли кохання, дивлячись в постаріле зів'яле лице, відвернулося, і, жаліючи себе, розтануло, як сніг, залишивши душу назавжди, Любов залишилась, вдихаючи життя в холодні посинілі губи.
— Я тут безсила, — сказала Смерть, тихо танучи слідом за Коханням.
— Чому ж так відбувається? – запитав молодий Ангел у старшого „колеги”, зазираючи з цікавістю у сповнену Любов'ю душу.
— Все просто, — відповів Старий Ангел, який на своєму віку бачив мільйони звичайних людських душ.
— Все просто. Коли народилося Кохання – засяяла нова яскрава зірка, даруючи красу і радість всім навколо. Коли народилася Любов – посміхнувся Бог. А посміхається він, повірте, не так часто.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Неділя, 27.11.2016, 14:47 | Повідомлення # 4 |
Повідомлень: 3285
| Насправді видно що Таня вже не любить Сашу, це називається прихильність, просто їй з ним зручно, та саме зручно. Думаю всі розуміють чому. У дівчат так трапляється коли їм стає нецікавий і нудний їх молода людина, але це не означає що хлопець в цьому винен, скоріше навпаки таке свинське ставлення баб змушує думати, що такі як Танька типова сільська бабень, егоїстично налаштована, яка хоче побудувати своє життя за рахунок інших. Але може ви запитаєте, а як же так вона була з ним навіть коли вони "жерли з смітника", навіть Саша про це говорив мовляв вона була зі мною в ті важкі хвилини, але відповідь на це питання дуже простий, тоді вона дійсно його любила, і він подобався їй, це типово потім стосунки згасають, а зараз коли якась сварка або каприз баби Тані, Саша сам себе заспокоює вище написаним про те що вона була з ним у ті важкі хвилини, а Таня цим користується. Ну і останній момент, завжди коли баби Тані вказуєш на ці факти вона починає свою шарманку - примхи і тдд. Але ми не дурні і як відомо - правда очі коле.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Неділя, 05.02.2017, 21:48 | Повідомлення # 5 |
|
Повідомлень: 3285
| Бо якщо можна кохати лише
за те, що людина є, тоді можна кохати будь кого. Але ж не
кохається. І самотність існує, і кохання без взаємності.
Навіть безумовне кохання між батьками і дітьми може бути
відсутнім через конкретні обставини.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 14.05.2018, 22:05 | Повідомлення # 6 |
Повідомлень: 4513
| ,,Можливо, що я перестала його любити?"
Ліза боїться, що вона перестала любити свого хлопця. Прочитайте її лист.
,,Привіт, я Ліза вже як два роки у мене є хлопець. Якийсь час я відчуваю, що між нами все псується. На початку відносин все було чудово, ми не могли одне від одного відірватися, були метелики в животі (серйозно), практично взагалі не сварилися, він часто до мене загравав і ми робили багато цікавих речей. Але, з часом,все це стало зникати.
Вже нікуди майже не виходимо, тільки ми сидимо у мене чи у нього, а від метеликів немає і сліду, мені часто навіть не хочеться до нього притулятися ну і часто бувають сварки між нами. Звісно все не так, що між нами зовсім погано – є цікаві моменти, мені подобається з ним теревенити і часто сміємося. На жаль, є все більше і більше речей, які мене в ньому дратують, тому що я бачу все більше і більше його недоліків. Не знаю, може у вас теж так у Ваших стосунках? Може, я перебільшую?
Нещодавно подруга розповіла мені про свої стосунки, а швидше жалілася. Виходить, що у них якось супер кольорово не є і навіть, мені здається, що я в порівнянні з нею, я супер мила і взагалі. Бо іноді думаю, що я трохи неприємна для мого хлопця і дуже чіпляюся.
Я знаю, що він мене любить і я теж щось до нього відчуваю. Я думаю, що це любов, тому що я не хочу бути ні з ким іншим, але все якось інакше, ніж раніше. Багато разів думаю, що як побачу його, то наприклад поцілую або зроблю йому масаж, а як приходить до діла, то просто чмок і все. Він часто хоче мене обіймати в такі моменти коли в мене немає часу, бо наприклад маю кудись вийти або я мию посуд чи прибираю. Мене це дратує, а він потім мені скаржиться на те, що я не хочу близькості. Що мені робити? Допоможіть!!!".
По-моєму, ти повинна спробувати ввести щось нове у відносинах, може, якесь цікаве побачення ? Зробіть щось, чого ще не робили. Здивуйте його.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Неділя, 09.09.2018, 16:22 | Повідомлення # 7 |
|
Повідомлень: 4513
| Люди говорять "я тебе кохаю" різними способами - "пристебни ремінь", "одягни шапку", "піди поспи", "я помию посуд", "доїдеш-подзвони", "візьми мою куртку", "я виїхав, чекай" і багатьма-багатьма іншими.
Але ми не помічаємо цього
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Пятниця, 16.11.2018, 01:45 | Повідомлення # 8 |
|
Повідомлень: 4513
| Є й інша історія. Ти мене любиш? І вставляєш в рот член зі словами " поменше дурних питань задавай. Іноді краще смоктати, ніж говорити»
|
| |
| |
