|
- Загальне - Тільки українські статуси
|
|
| Olenochka | Дата: Пятниця, 12.10.2018, 23:42 | Повідомлення # 166 |
Повідомлень: 4605
| Можна мати невелику квартиру, але багато тепла в ній.
© Януш Вишневський
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 22.10.2018, 20:53 | Повідомлення # 167 |
|
Повідомлень: 4605
| Ніжно в обіймах тримай,
а що болить...не питай...
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 07.11.2018, 22:40 | Повідомлення # 168 |
|
Повідомлень: 4605
| Навчіться відпускати.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 06.12.2018, 20:34 | Повідомлення # 169 |
|
Повідомлень: 4605
| Непомітно проходять дні,
кожен день якісь нові люди.
А десь в сирій землі ті,
кого ми ніколи не забудемо.
|
| |
| |
|
| Olenochka | Дата: Середа, 02.01.2019, 19:38 | Повідомлення # 171 |
|
Повідомлень: 4605
| Не потрібно приймати мовчання за ігнорування, спокій за бездіяльність, доброту за слабкість.
Сенека
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Неділя, 20.01.2019, 20:54 | Повідомлення # 172 |
|
Повідомлень: 4605
| Як же я люблю ці тихі святкові вечори, затишну напівтемряву квартири і книги, ніхто і ніщо не заважає мандрувати у мріях.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 21.02.2019, 20:44 | Повідомлення # 173 |
|
Повідомлень: 4605
| Згадуючи Кузьму: цитати "добряка", які не залишать вас байдужими
Сьогодні нашому улюбленому Кузьмі виповнилося б 49. Його щирості, відвертості та справжньості дуже бракує.
Ми жили піснями Кузьми: чи то в невгамовній "Марштурці", чи то в "кафешці навпроти". Він і справді "ціле життя посміхався широко", і таки втік від "заржавілих людей"...
► Про творчість
"Більше нічого не вмію, як римувати слова і під музику викладати якісь ідеї. Часом вони мудрі і глибокі, а часом – поверхові і ржачні. Але в них завжди є суть".
► Про концерти
"Моє головне джерело енергії – слухачі. Буває, виходиш на сцену зовсім розбитий, з високою температурою, а зал починає тобі підспівувати, причому тексти знає краще від мене, – хворобу, як рукою знімає".
► Про справжній патріотизм
"Усі ці вишиванки на машинах, жовто-блакитні паркани, пофарбовані по іржі... Ці люди дотримуються якоїсь своєрідної естетики. Бо якщо ти робиш надовго – то малюй під лінійку, очисти від іржі... Я б не хотів, щоб в моїй країні були такі паркани або зупинки, на яких "Слава Україні" косо-криво написано. Ось така й країна, у принципі, як ті написи".
► Про війну
"Я в свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому – вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному – гинуть люди, а в другому – абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші і абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні. Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна".
► Про українських політиків
"Я зненавидів наших політиків, бо то є лицеміри. Я зненавидів Росію, до якої завжди ставився толерантно. Я ніколи в житті не поїду до Криму. Для мене, то є зрада з боку Криму. Ніби взяли і вивернули назовні старі солдатські кальсони".
► Про обов'язок перед Батьківщиною
"Я медичний лікар, лейтенант. Я стою на обліку, і якщо треба буде, звісно, піду! Навіть якщо доведеться варениками по танках кидати! Це моя країна. Це все одно, що будуть ґвалтувати мою жінку, а я буду стояти збоку та спостерігати".
► Про сім'ю
"Ми любимо один одного і вміємо прощати, тому нам цікаво бути разом. Ми можемо послати один одного, але тут же обійняти і поцілувати. Але це треба виростити, як квітку. Цього не розкажеш – це треба прожити".
► Про людяність
"Хотіти в цьому світі – взагалі велике щастя. Треба дякувати Боженьку, що ти ходиш на двох ногах і що в тебе нічого не болить. Не розумію тих, хто каже: "О, голова болить" чи "Не знаю, у яких туфлях в театр іти". Брав би мухобійку із другого боку по чолі. Сходіть в "Охматид" і подивіться на тих діток, які ще не прийшли у світ, а вони вже із тих списків викреслені".
► Про життя
"Колись мені часто давали поради. Я не прислуховувався, бо був дурний. А тепер не прислуховуюсь, бо вже мудрий. Тоді тратив час на то, щоб обламати собі роги. Тепер змушую себе прислухатися до порад людей, які досягли більше, ніж я".
► Про оптимізм
"Я впевнений, якщо людина щаслива, вона скрізь знайде привід для гарного настрою. Ось, приміром, ти їдеш на машині, поспішаєш. Тут корова переходить тобі дорогу. Щойно ти під'їхав до неї впритул – скотинка стала, граційно прогнувшись, губки склала і наклала "соковитий ляпас" на твою машину. Замість того, щоб кричати на пастуха, ти радієш. Корівка збагатила землю і твою машину. Яка краса!"
► Про кумирів
"Маю багато кумирів. Схиляю голову перед Клуні. Він такий стриманий. Джеймс Стонтон – чувак, на якого хочеться бути схожим будь-якому нормальному пацану. Він дуже кльово виглядає і б'ється. У музичному плані – таких купу, і більшість із них удвічі молодші за мене".
► Про стиль одягу
"У мене завжди один і той же стиль: джинси, куртка, спортивне взуття абокросівки. Головне, щоб було легко, зручно. І в повсякденному житті, і на зйомках, і на концертах. Чесно скажу: я жмикрут! Нелегко розлучаюся з грошима, тому що вони мені непросто даються. Для дому та сім'ї не шкода, а для себе, на шмотки – шкода. Що я, нарцис або альфонс, щоб наряджатися?".
► Про відпочинок
"Загалом, вільного часу в мене немає, та й не прагну до того, щоб він був. Я не фанат полежати вдома на дивані і подивитися телевізор. Веду активний спосіб життя, не сиджу на місці. Сам для себе вивів закономірність: якщо роботи багато, вона поступово притягує нову роботу і стає твоїм хобі".
► Про подорожі
"Набагато цікавіше їздити туди, де люди ще не натоптали. Побувавши в Римі, і побачивши Собор Святого Петра, розумієш, що вже нічого крутішого на цій землі нема. Рим – це таке місто, після якого вже перестаєш колекціонувати фотки "я на фоні Оболонської райради" чи "я на фоні Ейфелової вежі". Рим перекреслює все".
► Про фірмові страви
"У мене три фірмові страви. Я круто смажу сало: ніякі шашлики після нього не йдуть! Ще вмію готувати картоплю з цибулькою і смажити яйця".
Джерело: maximum.fm
#цитати_НП #Скрябін #Кузьма
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 01.05.2019, 16:04 | Повідомлення # 174 |
|
Повідомлень: 4605
| Вона була з тих людей, які на вигляд горді і бездушні, а всередині ніжні й ранимі. І іноді, щоб зламати її гордість, досить просто обійняти.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Неділя, 05.04.2020, 10:06 | Повідомлення # 175 |
|
Повідомлень: 4605
| 
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Неділя, 14.06.2020, 13:06 | Повідомлення # 176 |
|
Повідомлень: 4605
| Просто кайф!
Інструкція до нього:
- з двох шляхів обираєте не ігнорування питання/проблеми, а його/її вирішення, плюсуєте до того не находжену норму кроків за день (потрібно 10 000, щоб ви знали), рішуче йдете до пункту призначення.
Не реагуєте ні на що зайве, бо вижу цель - иду к цели!
Відключаєте зайві думки і емоції, потрібні лише сухі факти (а факти бувають мокрі?) і що можна зробити з ними, щоб досягти потрібного.
Ні в якому разі не сварити себе і не думати: "можна було і раніше це зробити". Ні, не можна було. Взагалі сварити, картати, шкодувати - не треба. Наприклад, ціна того, що я колись заснула на своєму телефоні, була рівно 910 грн за нове скло. І не більше, і не менше. І після тієї ситуації Катя навчила мене, що другий голос в голові, якому так і кортить поколупатися і роздути щось в стилі: "Ну Юляяяя, як так можна; треба ж було думати; акуратнішою треба бути; молодееець і блаблабла" потрібно виключати.
Так от, в голові ви будуєте стратегії, щоб оптимізувати виконання завдання, бо часу рівно година, до 00:00. А тоді виконання першого і головного завдання вже не буде потрібне, і можна буде відкласти на ранок, бо таки не встиг, а програмка на кроки почне свій рахунок на новий день. І ви або залишаєтеся як попелюшка, з гарбузом, або mission completed.
Знайте, термінали поповнення в приміщенні приватбанку на проспекті свободи ввечері не працюють. Їх там два, а толку нуль. Ні, не думайте про те, що в рукавичці є айбокс, бо колись, коли я поповнила через нього картку, гроші на неї так і не потрапили. Тому ризиковано. Далі по дорозі ви побачите звичайний термінал, прорахуйте, чи вам це вигідно, бо в мене була би бєшена комісія, а нашо воно мені тре)) Поки долі секунд рахувала, якийсь мужчинка встиг подарувати розоооочку. Мілота. Йдіть далі, бо комісія бєшена, роза вже є, квест продолжается.
Важливо швидко відтворити в своїй голові карту, де є потрібні вам об'єкти. Йдіть туди. По дорозі запитайте в охоронця опери пасаж, чи немає у них того, що шукаєш. Та, інколи я соромлюся робити такі елементарні речі. Бо не люблю зайвий раз турбувати, бо я і сама можу все побачити, знайти і зробити. І інколи я щиро не розумію людей, які запитують, якого кольору в мене чашка, коли я тримаю її в руці. Ну ви поняли.
Знайте, в опері пасаж є лише якийсь лєвий термінал, який після 23 год вимикають.
Спитайте - гляньте - подякуйте і йдіть далі. По дорозі побачте ще один приватівський термінал, який також здався і надрукував ті ж самі непідходящі букви. I ні, не слідуйте логіці, що, може, всі вони вже сплять, і якщо три die like a hero, то всьо пропало. Ні, ні і ще раз ні. Ваш буде вашим.
А тепер прийдіть до іншого відділення і через скло побачте, що там аж два термінали. Робочі термінали. І ті малишки всього за декілька метрів від вас. І розділяють вас лише двері. Аж двері, які не відчиняються навіть з карткою. У вас залишатиметься 22 хвилини, щоб завершити тут, повернутися на квартиру і за два кліки доробити там.
Не здавайтеся, стійте і запихайте ту картку різними боками, з різними словами і примовляннями, але лагідними. І акуратно.
Потім до вас обов'язково підійдуть якісь чуваки, бо ж people help the people. І ви не та дівчинка, яка раптом злякається їх, бо ж не може все так погано закінчитися. Один також спробує відкрити. Не зможе. І тоді інший дістане свою картку зі словами: "та у вас прост картки плохі". Не зможе. І скриються вони за рогом вулиці. А ти стоятимеш і не здаватимешся, і буквально за хвилину все вийде. Бо хеееей, рєбзи, та в мене ще луччіша картка, ніж у вас двох разом взятих!) Ти зайдеш всередину з настроєм переможця і все. Більше ніяких перешкод не буде.
Ти повернешся додому і за п'ять хвилин до 00 зробиш це! Бо можеш.
mission completed
піднімеш келих води, погладиш себе по голівці і підеш спатки :))
а зранку з правильної ноги і в прекрасний день ✨
Ремарка 1. Є справи, які потрібно залишити в спокої і не тягнути за собою дохлого коня. Але повірте, їх 20%, решта - варті того, щоб таки дійти. Не шукайте собі відмовок. "Не вірю в силу обставин. Вірю в силу бажань. Люди не повинні шукати виправдання своїм вчинкам. Важливо, що ти можеш дозволити зробити собі перед собою. Інше - непотрібні нікому деталі" © Бай Байдак
Сприймайте це як гру, яку грати легко, дограти потрібно, ви це обов'язково зробите і зробите класно.
- Філософ, блін.
2. Розумієте, це ж не про термінали сторі, а про те, що коли ти всією душею і серцем у щось віриш і хочеш, то байдуже, що казатимуть збоку, що робитимуть збоку, і в що не віритимуть збоку. Бо це десь там, поза межами вашого "всередині". Тому смотри не плошай! І ніколи не будь, як те дерево позаду.
- Я вірю в тебе!
3 і остання. Ще послухайте пісню The War On Drugs - Pain, я її ❤
"Yeah, I wanna find what can't be found".
- No, you will find it anyway, dear.
Юля Герцин
|
| |
| |
