Подорожі-ескурсії.
|
|
girlorg | Дата: Вівторок, 23.12.2014, 23:26 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 1717
| Щоб кудись поїхати, треба звідкись вирушити. Не варто себе дурити — подорож є завжди втечею і діє мов наркотик. Амфетамін простору, ЛСД пейзажу, героїнова згода на все, що станеться.
Юрій Андрухович
|
|
| |
girlorg | Дата: Субота, 10.01.2015, 17:17 | Повідомлення # 2 |
Повідомлень: 1717
| Як тобі місто контрастів? ЦЕ ПРАГА
|
|
| |
Olenka | Дата: Середа, 28.01.2015, 00:11 | Повідомлення # 3 |
Повідомлень: 3285
| Подорожуйте частіше, байдуже куди, адже кожна мандрівка змінює вас. Так це випадкові люди, випадкові знайомства, випадкові розмови але вони змінюють вас. Тому побажаю всім добра і мандрівок.
|
|
| |
Olenka | Дата: Середа, 28.01.2015, 16:08 | Повідомлення # 4 |
Повідомлень: 3285
| Польща та Угорщина. Зимова мандрівка (із мінімальним бюджетом).
Отже загалом подорож тривала тиждень, через мою першу шопінг-візу, яку дають лишень на 7 днів. Але це чи не найлегший спосіб отримати візу до Європи. Оскільки та подорож була розрахована на мінімальні витрати, буду вказувати тут певні деталі. Електричка Львів-Мостиська, десь о 5 ранку, десь 5 грн, піший кордон, Перемишль, далі електричкою до Жешува (10.50 zl), де ми мали мінімум часу, щоб оглянути місто. Дуже компактне й миле)) Буквально за 6 злотих, автобусом (http://www.polskibus.com/en/search-results), ми добрались до Кракова (мінімальна ціна -1 злотий і стрімко росте із приближенням дати подорожі + з wi-fi, розетками, навіть туалетом))). У Кракові провели 2 доби. Жили в хостелі, де познайомились із масою іноземців, зав’язали собі «міжнародні контакти». Оглянули і денне, і нічне місто. Звичайно, були на головній площі старого міста, в різних костелах (Базиліка Успіння Пресвятої Богородиці, Вавельська кафедра), у Яґеллонському університеті (Колегіум Маюс), Вавельському замку, ну й просто намагались побачити все відоме й невідоме, куди лиш могли завести ноги (транспортом не користувались). Харчувались їжею привезеною із дому на перший час) Далі вирушили до Будапешту. Автобус, на котрий квиток також був куплений задовго до поїздки, коштував 10є (http://www.orangeways.com/). По суті, http://www.eurolines.pl/ мають приблизно таку ж цінову політику. Добравшись туди, ледь дістались хостелу. Насправді мова дуже незрозуміла, але англійську розуміли прості мешканці міста. Відстані великі - ціни на транспорт також, тому ми зазвичай ходили пішки або ж їздили «зайцем» у трамваї, там це рідко контролюють, на відмінну від метро. Познайомились із грузинкою (тепер обов’язково відвідаєм ту країну ближче до теплого сезону), котра нам власне показувала місто. Вона ж подорожувала сама. Завдяки таким людям зникає стереотип, що це страшно чи нудно. Були у всіх визначних точках міста: біля парламенту, синагоги, оперного, статуї свободи, мосту свободи, королівського палацу, базиліки св.Іштвана, на площі героїв, там одразу є парк і замок Вайдахуйняд. По суті, це мінімум з побаченого. Стосовно харчування – готували самі в хостелі, перебивались найдешевшими продуктами. Додому поверталась таким ж чином: Будапешт – Краків – Жешув – Перемишль – Львів. Загалом, я отримала дуже багато вражень, нових знайомств і досвіду. І кожна така подорож стає кроком до наступних. Тому, не сидіть на місці!) Відкривайте світ для себе. Це неймовірно!)
|
|
| |
Olenka | Дата: Середа, 25.02.2015, 14:54 | Повідомлення # 5 |
Повідомлень: 3285
| 10 КРАЇН, В ЯКИХ НАЙЧАСТІШЕ ОБМАНЮЮТЬ ТУРИСТІВ
ЄГИПЕТ Єгипет - одна з тих країн, в яких шахрайство можна зустріти на кожному кроці. Починається все з фігурки з дорогоцінного каменю, що виявиться підфарбованим милом, а закінчується тим, що турист не може злізти з верблюда, не заплативши бедуїну пристойну суму. Ну і, звичайно, місцеві таксисти, у яких є 1000 і 1 спосіб обдурити довірливого іноземця.
ТУРЕЧЧИНА У спритності з єгипетськими таксистами можуть змагатися тільки турецькі. Наприклад, видати неправильну здачу, так як місцеві гроші дуже схожі і турист часом не може відразу їх відрізнити один від одного. Також в Туреччині часто обманюють дівчат в барах. Місцевий «мачо» знайомиться з туристками, нібито пригощає їх, каже, що йому треба відлучитися на хвилинку, - і пропадає, а в підсумку платити і за себе, і за нього доводиться дівчатам.
ТАїЛАНД Доброзичливі на перший погляд тайці також можуть принести чимало клопоту. Так, наприклад, вони виловлюють у Королівського палацу в Бангкоку одиноких туристів і пропонують провести екскурсію «по іншому найкрасивішому палацу», а по дорозі заїхати в «ще одне цікаве місце». У кращому випадку цим місцем виявиться ювелірна крамниця, в якій туристам будуть нав'язувати скляні брязкальця. При оренді мотобайків, автомобілів і велосипедів існує ризик нарватися на звинувачення в тому, що саме турист подряпав транспортний засіб і повинен виплатити великий штраф. Рекомендація тут одна: сфотографувати всі пошкодження при первинному огляді і в присутності орендодавця. Ще тут за допомогою пікантних фотографій часто заманюють іноземців на нібито безкоштовне секс-шоу, а в результаті не випускають з клубу, поки вони не заплатять певну суму грошей.
БАЛІ На цьому «райському острові» діють не люди, а вимуштрувані тварини. Біля храму Улувату промишляють банди мавп, які стягують з відвідувачів все, що блищить: ланцюжки, окуляри, сережки, каблучки, - і навіть залазять в рюкзаки і сумки. Справитися з цими спритними приматами самостійно буде складно, однак через кілька хвилин обов'язково з'явиться «добра людина», який запропонує повернути викрадене «за невелику плату». Тому, вирушаючи сюди, найкраще не брати з собою нічого цінного і зняти всі прикраси.
ІНДІЯ Головний «ворог» туриста в Індії - колір шкіри. Саме по ньому відрізняють приїжджих від місцевих і намагаються заробити гроші на кожному кроці мандрівників, будь то видача багажу, пошук туалету або незвичайні лікувальні процедури на пляжі. Індійські таксисти люблять влаштовувати для іноземців «культурну програму», розвозячи їх виключно по сувенірних лавках. На кожному кроці туристів тут чекають «безпрограшні лотереї», за приз у яких потрібно буде обов'язково заплатити, і жебраки, які володіють відмінною системою оповіщення: варто подати милостиню одному - як слідом за ним підтягнуться ще 20-30 і будуть вимагати того ж. При відвідуванні музеїв та інших визначних пам'яток ні в якому разі не варто залишати техніку на вході, тому що «знімати заборонено»: так її можна більше ніколи не побачити. У таких випадках краще всього звернутися за допомогою до гіда або демонстративно вийняти з камери батарейки і пообіцяти нічого не знімати.
КИТАЙ У Піднебесній наживаються на любителях перлів і шовку, продаючи підробку за ціною натуральних матеріалів. Справжню перлину відрізняють наступні ознаки: 1. У просвердленому для нитки отворі не видно ніяких шарів фарби 2. Якщо її підкинути, то вона відскакує від столу, як м'ячик 3. Вона трохи нерівна і завжди прохолодна на відміну від бездоганно рівною і теплою штучної намистини Шовк потрібно перевіряти, підпалюючи нитки. Попіл від натуральних можна буде розтерти пальцями, і пахнути він буде горілої шерстю, а Искусcтвенная тканина буде плавитися і поширювати хімічний запах. Якщо такий експеримент провести не дозволяють, краще відразу розвернутися і піти в інший магазин.
ФРАНЦІЯ У «самої романтичної країні» люблять грати на почуттях. Де-небудь недалеко від Ейфелевої вежі француз дарує жінці квіти, а через кілька метрів його друзі вимагають за них 20 €. Або ось ще: йде собі турист, нікого не чіпає, раптом його хтось зупиняє і показує йому під ноги, де лежить кільце, а потім пропонує розділити видобуток навпіл, віддаючи кільце невдалому туристу і просячи взамін «якісь 100 €». Але найсумніше для модниць - це підроблені сумки Louis Vuitton і Chanel, які продаються тут на кожному кроці. При спробі вивезти її додому можна опинитися в «чорному списку» поліції.
ІТАЛІЯ «Чутливе» шахрайство не чуже і італійцям, тільки вони частіше використовують почуття жалю. Так, на площах можна зустріти чимало шахраїв, які збирають гроші собі в кишеню під виглядом благодійних організацій. Дві найулюбленіші шахраями італійські пам'ятки - Колізей і собор Святого Петра. У першому випадку туристів обіцяють позбавити від черги і беруть за це в 2-3 рази більше, ніж коштує квиток, а в другому - роблять безкоштовний вхід платним (і ціна буде залежати тільки від ступеня наївності іноземця). В італійських ресторанах нерідко виставляють рахунок за страви, які ніхто не замовляв, так що потрібно уважно перевіряти список в чеку.
ІСПАНІЯ На батьківщині кориди і фламенко найпопулярніший трюк з відбирання грошей у іноземців - прохання іншого «туриста» сфотографувати його. Він передає своїй жертві фотоапарат, а поки вона наводить фокус, за руку її вже вистачає «поліцейський» і звинувачує в крадіжці. Зам'яти справу запропонують за кругленьку суму.
КУБА На Кубі обманюють тих, хто любить пошиковать. Там замість дорогих сигар дуже легко можуть підсунути підробку, особливо якщо покупець ніколи не курив їх до цього і нічого не розуміє. За якісним товаром найкраще йти в спеціалізовані магазини при тютюнових фабриках.
|
|
| |
Olenka | Дата: Пятниця, 24.04.2015, 08:27 | Повідомлення # 6 |
Повідомлень: 3285
| Кругосветное путешествие. Пешком. Без денег.
Накануне своего 45-летнего юбилея канадец Жан Беливо обанкротился. Чтобы справиться с одолевавшей его депрессией, Жан решил совершить кругосветное путешествие. Пешком. Без денег. Он вышел из дома и отправился в путь. Обогнуть земной шар заняло у него 11 лет.
Идея путешествия пришла к Жану, когда он брел по улице и мучительно думал о своих финансовых проблемах. Кому из нас не приходила в голову мысль, что, если просто идти и не останавливаться, то можно обойти земной шар и прийти туда, откуда начал? Разница в том, что Жан не просто об этом подумал, а ровно так и поступил. Он решил уйти от своих проблем и депрессии — пешком. В кругосветное путешествие Жан взял с собой удобную трехколесную тележку, палатку, спальный мешок и аптечку. Мобильный телефон он брать не стал. Рано утром 18 августа 2000 года, в свой день рождения, Жан с помощью сына выкатил свою тележку на улицу.
«Мы подождали до 9 утра, когда пришли друзья, и все никак не могли понять, счастливый это день или грустный, —говорит Жан. — Мой отец, моя беременная дочь, моя жена Люси — все были там. Люси отправила приглашения журналистам, но никто в итоге так и не появился. В начале десятого Люси сказала мне: «Мне кажется, тебе пора идти». Мы обнялись, я просто свернул за угол — и в следующий раз мы увиделись лишь через много месяцев».
Свернув за угол, Жан направился на юг, в сторону Соединенных Штатов. К тому моменту, когда он дошел до американской границы, он был уже в таком виде, что боялся, его примут за бездомного и не пустят в страну. «Я тогда еще не очень владел английским, — рассказывает Жан, — и на вопрос пограничника, какова цель моего визита в Соединенные Штаты, ответил: «Я идти в Мексику и Америку, идти пешком». Пограничник помолчал и спросил сочувственно: «Может, вам хоть воды принести?»»
Войдя в США с севера, Жан по берегу Атлантического океана дошел до Южной Америки, там взял правее и дальше двинулся по берегу Тихого. В одиночку пересек чилийскую пустыню Атакама, в Аргентине повернул налево и перешел на другую сторону материка. Здесь перед Жаном возникла водная преграда. Перебраться через Атлантический океан пешком явно не представлялось возможным.
Жан некоторое время в задумчивости топтался на берегу. И тут случилось чудо. Местная авиакомпания, узнав о его путешествии, подарила ему билет на самолет до противоположного берега. Так Жан перебрался в Южную Африку и оттуда снова двинулся пешком.
В Ливию Жана не пустили, и ему пришлось идти в обход по Марокко. Потом Жан пошел в Европу и ненадолго заглянул в Англию. В Россию он идти не решился из-за холодов и вместо этого пошел в Индию, Китай и Южную Корею, где, по его словам, встретил одних из самых доброжелательных людей в мире. Потом прошел через Филиппины, пересек Малайзию, Австралию и, наконец, оказался в Новой Зеландии, откуда вернулся обратно в Канаду.
Его путешествие продолжалось 11 лет. Все это время они встречались с женой раз в год — на Рождество. Несмотря на то, что Жан пытался экономить, как мог, деньги у него кончились еще в самом начале пути — в Центральной Америке. «У меня не очень хорошо получается попрошайничать, но это пришло как-то естественно, — смеется он. — Я вообще-то довольно стеснительный, но оказалось, это только помогает, потому что в некотором смысле очаровывает людей». Впрочем, деньги и еду люди обычно давали ему сами безо всяких просьб.
«Услышав о том, что я собираюсь пересечь мир пешком, люди просто засовывали 20 или 50 долларов мне в карман. Я экономил на всем, и этих денег мне хватало надолго. Знаете, в Индонезии и Африке можно отлично поесть на 1 доллар!» — говорит Жан. Сложнее было с ночлегом. За четыре тысячи ночей, проведенных в пути, ему не всегда легко удавалось найти приют. «Большую часть времени я находил место, чтобы выспаться: проходил по 3-4 километра, пока не находил безопасный уголок, где можно поставить палатку. А еще просил пустить меня на ночлег. Но это не везде просто. В Америке, например, случалось, что я стучался в семь домов подряд, пока не находил ночлег. Иногда из-за постоянной ходьбы я чувствовал себя настолько усталым, что уже не мог улыбаться и подробно объяснять людям, что я ищу ночлега. Тогда я спал на улицах или в парках, рядом с бездомными».
Жан подсчитал, что за время путешествия его приютили 1600 семей, примерно столько же ночей он провел в палатке, остальное — в пожарных частях, полицейских участках, церквях, ночлежках для бездомных, больницах и школах. В Египте Жан бесплатно вылечил зубы, в Индии получил в подарок солнцезащитные очки, а в Алжире перенес операцию и две недели бесплатно провел в больнице. На Филиппинах, во время пересечения опасного участка на острове Минданао, его сопровождала целая армия из тридцати солдат, которые вместе с ним скандировали: «Мы хотим мира». В чилийской пустыне Атакама Жана едва не загрызла пума. А в Южной Африке его пустили переночевать в пустовавшей тюремной камере, и охранник из утренней смены по ошибке отказался его выпускать.
Но главным из того, что случилось с Жаном за время его путешествия, были даже не приключения, а те изменения, которые произошли с ним самим. За 11 лет Жан не заработал ни цента, и, тем не менее, это были, по его словам, самые яркие и счастливые годы его жизни. Сегодня он уверен, что материальный успех вовсе не является обязательным условием счастливой жизни.
«Я уже не тот парень, что отправлялся в путь, — говорит Жан. — У меня та же личность, но теперь я чувствую себя богачом. Мы все ослеплены деньгами — так много вокруг ловушек вроде «вот купи это, и будешь счастлив». Я больше не хочу играть в эти игры — за свое путешествие я встретил множество счастливых людей, у которых совсем не было денег».
Жан вернулся домой в Канаду в январе в возрасте 56 лет. Он обошел пешком Землю, преодолел в общей сложности 76 тысяч километров, сносил 49 пар обуви и пересек 64 страны. Его путешествие было не только кругосветным, но и абсолютно первым в его жизни. До этого Жан никуда и никогда не путешествовал, если, конечно, не считать турпоездки во Флориду. Домой Жан вернулся, как и в начале путешествия, банкротом. Только больше его это не тревожило. «Опыт и знания, которые у меня сейчас есть, гораздо ценнее денег»,— уверен он.
|
|
| |
knopa | Дата: Неділя, 16.08.2015, 11:16 | Повідомлення # 7 |
Повідомлень: 774
| А ну, розказуйте, хваліться, як проходить ваше літо) Що встигли, не встигли зробити, які ще плани залишились? кидайте фотки. Не забувайте, що літо вже помаленьку підходить до кінця, тож встигніть влітили у життя все про що давно мріяли, адже скоро такої можливості не буде. І почнуться знову рутинні дні! Гарного настрою, підслуханці!)
|
|
| |
knopa | Дата: Середа, 06.01.2016, 11:52 | Повідомлення # 8 |
Повідомлень: 774
| Львів, місто Лева! Неймовірно краса старої архітектури, змішаних стилів барокко та епохи ренесансу...Люди..багато туристів та неймовірне бажання повертатись туди ще і ще...Свято шоколаду, Созановський..увііііі
|
|
| |
knopa | Дата: Неділя, 07.02.2016, 22:09 | Повідомлення # 9 |
Повідомлень: 774
| Хехе прості але важливі речі для мандруючих пар.
Правильно кажуть, що у подорожах людські емоції та характер множаться, незалежно від того погані це ознаки чи добрі. Пригадайте хоча б якийсь похід горами з невеличкою групою людей. Частенько навіть складно уявити, хтось може себе так вести (позитивно, чи негативно). А що ж говорити про тривалі далекі подорожі. Я не рідко бачив, як у мандрах сваряться між собою найкращі друзі, а хтось просто не наважується на тривалу мандрівку через страх зміни у відносинах. Зрештою, у подорожах видно хто є хто, а тривала мандрівка робить неабиякий вплив на життя людини. Скажімо, після майже піврічного зимового перебування у Пд-Сх Азії я переконався у тому, що хочу прожити решту своїх літ з Мартусею і публічно освідчився їй в літаку при перельоті з ОАЕ в Україну. З того, що наразі мені довелося побачити у житті, найщасливішими людьми у всесвіті є закохані пари (сім’ї), коті подорожують разом. Зі сторони воно здається чудовим (бо так воно і є), хоча як і в буденності, так у і мандрах, є свої труднощі. Але далеко від дому частенько ці трудносщі переносяться важче. IMG_5746 Дана стаття стосується кохання у мандрах і написали її Настя та Ілля з Crazzzy Travel, англомовного блогу, де вони пишуть про свої трохи божевільні подорожі. Молода українська пара вже побувала в 37 країнах на 4 континентах і впевнено продовжує пізнавати цей дивовижниий світ разом. Отже про те, як їм вдається постійно перебувати на хвилі пристарасті, взаємо розуміння і підтримки навіть тоді, коли навколо є стільки різних спокус і відволікаючих факторів. Корисно для всіх. *** Ні для кого не секрет, що мандрувати вдвох складно. Потрібно постійно бути «на одній хвилі», знаходити компроміси, ковтати образи… Ми подорожуємо разом вже більше трьох років і можемо без сумнівів сказати, що постійні мандри – це справжнє випробування для стосунків. Однак, якщо ви це випробування пройдете, ваше кохання вже ніщо, ніхто і ніколи не зруйнує. То як мандрувати, кохаючи (чи кохати, мандруючи) і не повбивати одне одного? Перш ніж пакувати рюкзак… Треба чесно відповісти собі на кілька ключових питань: Чи ви довіряєте одне одному? У випадку мандрівного кохання довіра – найголовніше. Ви повинні бути на сто відсотків впевнені, що ваша половинка не кине вас посеред пустельної дороги через якусь дрібну сварку і буде готова днювати і ночувати поруч з вами в сумнівної чистоти лікарні десь в східній Камбоджі. Чи може ви проводити разом 24 години на добу, 7 днів на тиждень? Якщо відповідь хоч якось відрізняється від слова «так», то нічого навіть вирушати в дорогу. Деякі мандруючі парочки пишуть про те, що час-від-часу треба «відпочивати» день-два одне від одного, але ми, по-перше, не знаємо, як це фізично робиться (ну от як, якщо ви живете в бамбуковому будиночку 2х2, і дітися звідки нікуди?!), а, по-друге, вважаємо, що в деяких країнах це може бути небезпечним.
We lived here for a month and were very happy about it От в такому будиночку ми жили місяць. ОРЕСТ: Чимось подібен до нашого бунгало у Тайланді. Чи достатньо добре ви знаєте одне одного? Подорожі – не місце і не час відкривати таємні сторони вашого партнера. Тут незакритий ковпачок зубної пасти – це не просто «мулька», це вимащений липкою синьою субстанцією рюкзак, який не відмиєш поки не досягнеш найближчої пральної машини, а вона може бути за тисячі кілометрів. Коли мандри почалися Необхідно чітко встановити рамки і правила. У нас вони дуже прості. Працюємо як команда. Ми – не просто пара, ми команда, як оберігає, страхує і підтримує одне одного. Під час з’ясування стосунків з черговим торговцем-шахраєм, у нас завжди одна позиція, навіть якщо насправді погляди на ситуацію різняться. Ми захищаємо інтереси «пари», а не когось одного. Ніколи не сваримось. Що б не трапилось, все можна «обговорити». У нас це називається так. Сварки, як в принципі і будь-які інші сильні негативні емоції, можуть мати вкрай непередбачувані наслідки. Нікому не хочеться залишитися самому / самій посеред ночі на дорозі між містами з невідомими назвами. Тож тримаємось купи! Розділяємо обов’язки. Ми завжди з жахом дивимось на пари з вдома рюкзаками. Навіщо вам стільки?! Вона пакує, він несе. Це справедливо. Так само, вона готує їсти (шукає ресторани), він організовує житло. Вона пере, він прораховує маршрут. Розподіл праці дозволяє не тільки зекономити купу часу, але й уникнути купи конфліктів. Плюс, кожен з часом стає «професіоналом» свого маленького діла. Їмо і спимо. Більшість сварок – від втоми. Смачно поїсти і добре поспати – ось запорука справжніх хороших стосунків у мандрах. Не перевтомлюйтесь, собі дорожче! Couple Travel Спільний сніданок на березі моря, що може бути краще? Підходимо до всього з почуттям гумору. Ну наніс він піску повне ліжко, ну наступила вона на єдину зарядку, ну пропустили ви останній автобус на цьому тижні… Це все не привід засмучуватися і сваритися – світ великий і повний нових можливостей, де сталась одна прикрість, буде десять приємностей. Якщо посварилися Так буває, що правила не працюють, і ви таки посварились. Подорож на межі зриву, сльози, крики і загалом вкрай неприємні почуття. Що робити? Вибачайте. Лють і відчуття несправедливості охоплює нутро. Ну як вибачити такого козла / козу? Дуже просто: глибоко вдихнути, згадати все, за що ви любите свою половинку, і вибачити. Хоча би в думках, можна про це навіть не говорити. Скажіть: «Вибач!». Навіть якщо це тисячу і один раз не ваша вина, в подорожах нема часу це з’ясовувати. Потяг не чекатиме, видовищні краєвиди і незабутні враження теж, тож краще навіть не відкладати в довгий ящик, а просто викинути свою образу. Змініть тему. Якщо помиритися не виходить, краще почати обговорювати більш приземлені речі: чи вже зроблені візи на наступну країну, де будете зупинятися в наступному місті і чи не варто піти поїсти (так, гарна вечеря вирішує всі проблеми». Fooling around in Italian supermarket Трохи подуркувати ніколи не завадить! Трохи романтики Сумно, але факт: в умовах безперервних мандрів романтика помирає. Неможливо підтримувати шалені і пристрасні стосунки в брудній крихітній кімнатці без вікон, зовсім не розрахованій на усамітнення у випадку харчового отруєння. Як примусити амура спакувати валізи і летіти за вами на край світу? Влаштовуйте побачення. Технічно вам не треба «бачитися», ви і так цим цілодобово займаєтесь. Однак в постійному проведенні часу разом немає того, що є на справжньому побаченні: компліментів, романтичного заходу сонця, вина на пляжі, букету квітів і т.д. Черговий похід в ресторан можна перетворити на шалену романтичну пригоду, якщо замовити пасту з однієї довжелезної спагетини, як в кіно, чи навіть смажний рис у формі сердечка, взяти пляшку вина, ялозити ногою під столом…ну, ви знаєте. love Зробіть ваші стосунки мі-мі-мішними. Святкуйте річниці. Не вся та річниця, що кожного року. Ще є щомісячні знаменні дати початку спільних подорожей, купівлі спільного рюкзака, якоїсь божевільної пригоди чи там «отого вечора, коли щось там сталось» (тут підійде що завгодно, навіть бійка зі зграєю котів на острові в Сіамські затоці). Будь-яка річниця – це свято вашого кохання, не пропускайте їх. Ми, наприклад, нещодавно святкували «напіврічницю» і відзначили її публікацією нашої історії кохання. Слідкуйте за собою. Пристойно виглядати в тропічному кліматі неможливо: волосся липне до лоба, по спині стікає піт, а на шиї виступає якась підозріла алергія. Те саме стосується і холодних широт: навіщо голитися, коли навколо холодно? Краще обростати хутром! Наша відповідь: ні, не краще. Аби підігрівати стосунки, необхідно слідкувати за собою, вряди-годи пристойно вдягатися і тримати кількість волосяного покрову в пристойних рамках. Ваша половинка ні за що не пропустить і обов’язково оцінить позитивні зміни у вашому зовнішньому вигляді, навіть на вершині Кіліманджаро. На останок Подорожі впливають на стосунки радикально: або намертво їх цементують, або кришать на дрібненькі шматочки. Це хороший іспит на витривалість для будь-якого кохання і чудова можливість остаточно з’ясувати для себе, чи хочете ви провести з цією людиною решту свого життя. Аби зменшити ризики і успішно пройти випробування, потрібно дотримуватися трьох простих правил: Не сваритися Бути за одно Кохати взято з crazzzytravel.com
|
|
| |
Olenka | Дата: Вівторок, 09.08.2016, 07:25 | Повідомлення # 10 |
Повідомлень: 3285
| Можна поїхати на закарпаття . Є чудове місце....@ Гора Говерла, 2061м. Україна, Карпати
|
|
| |
Olenka | Дата: Неділя, 18.09.2016, 18:34 | Повідомлення # 11 |
Повідомлень: 3285
| Коли з моря відразу в гори, коли не встигаєш відійти від одних пейзажів, як тебе полонять наступні.. І розумієш, що все це лише в одній країні, а є цілий світ!! Уявити не можу, звідки у Бога стільки фантазії! Чому людині так важко вдається продекорувати одну маленьку площину, а Він зробив все таким ідеальним, що невражених не лишається..
|
|
| |
Olenka | Дата: Неділя, 26.02.2017, 20:30 | Повідомлення # 12 |
Повідомлень: 3285
| Я дуже рекомендую це кожній молодій людині - виїхати з того місця, де ти провів початок свого життя. Справа в тому, що ти тим самим створюєш себе як би заново, і нікого немає поруч, хто міг би нагадати тобі, хто ти є. Ніхто тебе не знає, і ти можеш прийняти рішення ким бути, яким бути в цьому новому середовищі.
|
|
| |
knopa | Дата: Пятниця, 07.07.2017, 19:49 | Повідомлення # 13 |
Повідомлень: 774
| Іноді тобі так важко, накриваютьнегативні емоції і пропадає віра в свої сили... Включи свою улюблену музику тільки так подолавши свій страх і опір ти маєш зважитися зробити те про що давно мріяла - виїхати з одним рюкзаком. Це буде сміливий крок і з тих пір напевне захочеш зробити ще багато подібних. Хоч твої бажання часом здаються абсолютно не реалізованими, страшно навіть подумати про них але тільки рухаючись їм на зустріч можна бути по-справжньому щасливим і повірити в себе. Зроби крок на зустріч ..поїхали!
|
|
| |
Olenochka | Дата: Вівторок, 08.08.2017, 12:41 | Повідомлення # 14 |
Повідомлень: 4609
| странствия — лучшее занятие в мире. когда бродишь — растешь, растешь стремительно, и все, что видел, откладывается даже на внешности. людей, которые много ездили, я узнаю сразу из тысячи. скитания очищают, переплетают встречи, века, книги и любовь. они роднят нас с небом. если мы получили еще недоказанное счастье родиться, то надо хотя бы увидеть землю. "романтики" к.г. паустовский
|
|
| |
Olenochka | Дата: Субота, 09.06.2018, 08:55 | Повідомлення # 15 |
Повідомлень: 4609
| Парасольки на Коперника (Львів)
|
|
| |