|
Українська мова — основа безпеки України у протистоянні
|
|
| Olenochka | Дата: Понеділок, 10.11.2025, 11:10 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 4968
| Українська мова — основа безпеки України у протистоянні з Московією
Інші країни, де офіційно 2–3 мови, — не приклад для України. У них немає такого сусіда, як Московія, і перед ними ніколи не стояло питання виживання як держави. Для нас воно стоїть. Без української мови нас знову прийдуть «рятувати» — і знову поглинуть.
Дехто каже: «А як же рускомовні воїни ЗСУ?» Ніхто не заперечує їхнього героїзму. Але не треба ховатись за їхніми спинами, прикриваючи власну зросійщеність. На фронті українська мова — це не формальність, а елемент ідентифікації «свій–чужий». Коли вночі на запитання «Хто?» у відповідь лунає «Сваи» — часто за цим ідуть постріли.
Чи треба критикувати українських розробників за використання російської мови в їхніх іграх? Так, треба. Це — продовження стирання кордонів між нами, саме тоді, коли російська армія робить те саме зброєю. У світі досі часто плутають українців із росіянами. Французи, італійці чи американці дивуються, дізнаючись, що українська — це не діалект, а окрема мова. І що в Україні не «всі говорять російською».
Наша русофобія — недостатня, шановні.
Російська локалізація на українських сайтах, у медіа чи продуктах має зникнути. Це питання не лише культури, а й безпеки.
Поки існує мова — існує народ. Не треба повторювати пропагандистські штампи, ніби в українців «немає свого язика». Українська й білоруська мови століттями зазнавали утисків: спершу в Речі Посполитій, потім у Російській імперії (де навіть забороняли друк українською), і, як не дивно, — у СРСР. Русифікація тривала двічі, системно і цілеспрямовано.
У Білорусі ситуація ще гірша — у містах білоруську майже не чутно. Там уже згасає ідентичність, і нав’язується «популярний московитий» — форма окупації без танків. Україна не має повторити цей шлях.
В Україні державна мова — українська. А в побуті говори хоч китайською — ніхто не забороняє. Але спробуй у Польщі сказати: «Навіщо нам польська, давайте говорити по-російськи» — і дискусія швидко закінчиться. Бо поляки свою незалежність уже відстояли. Тепер черга за нами.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 10.11.2025, 12:29 | Повідомлення # 2 |
|
Повідомлень: 4968
| Украинский язык — это вопрос выживания нации
Некоторые любят приводить в пример другие страны, где официально существует два или три государственных языка. Но Украина — не Швейцария и не Бельгия. У нас есть сосед, который уже не раз приходил «освобождать» и каждый раз приносил смерть и разрушение. Для нас язык — не просто средство общения, а вопрос выживания и независимости.
Пока существует украинский язык — существует украинский народ. Когда язык уничтожают, исчезает и нация.
Не прячьтесь за спинами военныхЧасто звучит аргумент: «А как же русскоязычные солдаты в ЗСУ?»
Никто не отрицает их героизма — они воюют за Украину, за свободу, за право быть собой. Но не нужно прикрываться их подвигами, оправдывая собственную привязанность к “языку империи”. Среди защитников много украиноязычных, и на фронте язык тоже имеет значение. Он помогает отличить «своего» от «чужого». Когда ночью на вопрос «Кто?» слышат в ответ «Сваи», это часто заканчивается выстрелами.
Язык — это граница, которую не видноМногие недооценивают значение языка. Но именно язык определяет, на какой ты стороне. Русский язык — это не просто средство общения, это инструмент культурного и информационного влияния России. Через язык приходят сериалы, блогеры, юмор, «общие ценности» — и вместе с этим навязывается образ «единого народа».
Так стираются границы — сначала в головах, потом на картах.
Про игры, сайты и “толерантность”Стоит ли осуждать украинских разработчиков, которые продолжают выпускать игры и продукты на русском? Да, стоит. Потому что это прямое продолжение колониальной зависимости — в тот момент, когда Россия буквально стирает украинские города с лица земли.
В мире до сих пор путают украинцев с россиянами. Французы, итальянцы, американцы часто удивляются, узнав, что в Украине есть свой язык, а не просто “вариант русского”. И если мы сами не будем подчеркивать разницу — никто этого за нас не сделает.
Беларусь — пример, как теряется идентичностьПосмотрите на Беларусь. Там родной язык почти исчез из городов, а вместе с ним — и ощущение собственной уникальности. Когда народ перестает говорить на своём, его легче подчинить. Культура, образование, мышление становятся чужими. Это — тихая форма оккупации.
Украина должна защитить своёВ Украине государственный язык — украинский. Никто не запрещает говорить дома на любом другом, хоть на китайском. Но в публичном пространстве, в медиа, в технологиях, в школах і на державному рівні має звучати саме українська мова.
Спробуй у Польщі сказати: «Навіщо нам польська, давайте говорити по-російськи». Там розмова закінчиться миттєво — бо поляки вже довели свою незалежність. Настав час і нам утвердити свою.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Вівторок, 11.11.2025, 14:53 | Повідомлення # 3 |
|
Повідомлень: 4968
|
|
| |
| |
|
