MENU
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Поради для Підлітків » Форум » Відносини » Розрив стосунків » Крик душі
Крик душі
knopaДата: Вівторок, 20.06.2017, 14:57 | Повідомлення # 1
Повідомлень: 747
КРИК ДУШІ... =(((
Я знаю, що ти не хочеш щоб я тобі писав, телефонував... Ти не відписуєш мені - значить я тобі не потрібен....
Добре, я не буду більше тобі писати, не буду телефонувати... Але це
тільки для тебе!... Тому, що ти вже мене не можеш терпіти, а це ще
більше мучить мене... Я лише хочу щоб ти була щаслива і це все я зроблю
тільки для тебе, хоч це буде дуже важко... Та я це якось переживу, для
мене найважливіше щоб тобі було добре, щоб ти була щаслива... Але я тебе
не забуду ніколи, тому що такий вже я є... Я знаю: я добрий, і цим всі
користуються!... Я можу терпіти все, але й і мій терпець уривається...
Ти знаєш: я щиро покохав тебе, у мене багато чого змінилось, у мене
з'явились мрії, з'явився сенс життя!.... Просто заради тебе я
по-справжньому жив... У мене було одне бажання: щоб тобі зі мною було
добре, щоб ти відчувала себе найщасливішою в світі... Ти кажеш, що
міняєш своє життя?... Але ти міняєш його не зі мною!... Бо мене ти не
хочеш бачити в своєму житті... Ніколи не роби людям боляче, тому що воно
все вертається!... А я не хочу щоб ти відчувала такий біль... Ти можеш
це не прочитати до кінця, але я не можу зрозуміти: чому ти мене
розлюбила? В нас було таке кохання, за яке потрібно було боротися!...
Значить, хтось по-справжньому не кохав... Я не можу забути цей час, який
я провів з тобою, бо він був для мене найкращий... Я його завжди
згадую, але останнім часом це не дуже приємне, тому що цього більше не
буде... А так цього хочеться... Мені важко забути тебе, твою усмішку,
твої чарівні очі, твою ніжність, твої обійми... Я так і не дочекався
тоді твого поцілунку... Так сумно... Та ти цього не хотіла... Я так
мріяв про нього... Чому це все сталось? Чому саме з нами? Я цього ніколи
не зрозумію... Мені так хочеться, щоб ти мені зателефонувала, написала
щось приємне... Ти казала, що ми залишимося друзями, а ми зараз ніхто...
Сумно... Боляче!... Я навіть не знаю, чи хоч був важливим для тебе...
Ти говорила мені такі слова, що мене просто перевертало зсередини... Я
пам'ятаю той час, коли прокидався з тобою, засинав також... А скільки
часу ми проговорили з тобою по телефону... Як я можу це забути??!... Я
заради тебе змінив багато чого у своєму житті, щоб бути поруч з тобою...
Ти навіть не хотіла зі мною зустрітись... Це важко й сумно... Це все
залежало і залежить від тебе... Я завжди цінував тебе, бо ти
найкраща!... Завжди переживав за тебе, завжди знаходив для тебе час...
Вибач мене... Вибач мені за все... Я можу ще писати, але тобі це може
бути нецікаво... Я кохаю тебе... І завжди сумую... І завжди буду
чекати... Ти вже все вирішила, я тут вже нічого не подію... Удачі
тобі!... Нехай береже тебе Господь... ©
 
knopaДата: Вівторок, 20.06.2017, 14:58 | Повідомлення # 2
Повідомлень: 747
Лист до нього.
Привіт…
Як в тебе справи? Знаю, що відповіді не отримаю, тому буду сподіватись, що все добре. Я не знаю для чого я це
все пишу. Вибач… Мені скільки всього хочеться тобі сказати. Не сказані
слова стоять комком у горлі і я знову плачу.
Не знаю навіть з чого почати. Мабуть з того, що я як і раніше тебе кохаю. Не можу нічого з цим
зробити. Мені болить. Я стараюсь подавляти в собі це, стараюсь не
думати про тебе, про нас, про те, що було між нами, але я не можу.
Постійно згадую, думаю, картаю себе за те, що сталось. Я не хотіла того.
Ти звинувачуєш мене у розірванні цих стосунків. Можливо була і моя
вина. Але ти й вніс свою частку в це.
Я хотіла достукатись до тебе, серйозно поговорити про наші стосунки, але ти уникав цих розмов. Можливо
якби ти все-таки вислухав мене, то ще можна було б щось змінити,
налагодити якось наші відносини. А ти просто не став мене слухати.
Сьогодні рівно тиждень як ми розійшлись. Знаєш, я все ще не можу звикнути до
того, що тебе немає поруч. Що я лягаю і прокидаюсь одна. Ці чотири стіни
пригнічують мене. Я постійно плачу, обіймаючи того плюшевого ведмедика,
якого ти мені подарував. Він такий же милий як і ти.
Я шукаю розради у подруг і знайомих. Але це мало мені допомагає. Бо ніхто і ніколи не зрозуміє того болю і того страждання.
Але, знаєш, мені ніхто не може заборонити тебе кохати на відстані. Я
втратила все, що мала, все що по частинках збиралось за цей рік з тобою.
Але в мене залишилось кохання. Я кохаю тебе ще більше.
Знаєш, найважче навіть не те, що ми розійшлись, а те, що я не вмію жити без
тебе. Я не знаю куди себе подіти, що робити. Мені всі говорять, щоб я
викинула тебе з голови і почала нове життя. Але скажи мені як це
зробити? Як можна викреслити цілий рік життя з тобою? Все, що ми
пережили за цей час. Як можна все це просто викинути?
Ти можеш порвати цей лист навіть не читаючи. Я знаю, що ти, певно, так і зробиш як тільки побачиш, що це від мене.
Ти просто збайдужів до мене. І це почалось ще до того як ми поставили
крапку. Ти просто шукав приводи для того, щоб розійтись. Ти знайшов їх і
з легкістю виставив мене за двері. Просто викинув зі свого життя.

Невже тобі і справді байдуже? Невже ти не жалієш, що так сталось? Невже тобі
ні краплі не жаль мене? Ти ж знаєш як сильно я тебе люблю! Я скучаю за
тобою нестерпно.
Я люблю тебе і хочу щоб ти був щасливий, навіть якщо для цього нам потрібно було розійтись. Якщо тобі так буде краще,
то нехай так. Пройде трохи часу і мені стане легше напевно. Я можливо
примирюсь з тим що сталось. Але знай, що ти назавжди залишишся в моєму
серці. Щоб не було далі зі мною, я все одно кохатиму тебе.
Я певно послухаюсь порад своїх друзів і почну нове життя, в якому більше не буде
страждань, сліз, муки. Але в ньому завжди буде любов до тебе. Ти
подарував мені те щастя, якого в мене ще не було. Нічого, що воно було
короткочасне, але ж було.
Я вдячна тобі за той рай який ти мені подарував. Мені було добре з тобою… надіюсь, тобі теж.
Сьогодні ти мені наснився. І там у моєму сні ми знову були разом. Нам було
добре. Ти так ніжно цілував мене і говорив, що любиш. Ми були такими
щасливими і безтурботними. Я прокинулась зі сльозами на очах.
Знаєш, іноді мені до болю хочеться тобі подзвонити. Але я не роблю цього, бо
знаю, що ти не піднімеш слухавку. Та що казати тобі, я не знаю. Буває
таке, що я прихожу до твого будинку вночі і годинами стою під твоїм
вікном, в надії хоч на долю секунди побачити тебе.
Я, напевно, занадто сильно тебе любила і опікала. Тобі просто набридло і ти прогнав мене.
Вже пізно щось говорити. Я розумію, що не в змозі тебе повернути, якби я
того не хотіла. Віриш, я готова все віддати, щоб ми знову були разом.
Це так нестерпно боляче сидіти зараз тут в чотирьох стінах, писати цей
лист і плакати. Це так боляче – говорити і бути не почутою. Так боляче –
усвідомлювати, що все уже відійшло в небуття. Що нічого вже не
повернути, нічого вже не змінити.
А я ж благала тебе, молила дати мені шанс все змінити. І я б змогла… але ти залишився байдужим.
Я сама в усьому винна. Винна, що не зробила тебе щасливим, що не змогла і далі мовчати, про те, що мене непокоїло.
Ти сказав, що так буде краще для нас обох, що так треба. А як же твої
клятви, що будеш любити мене все життя, як же ті обіцянки повернути
мене, якщо я піду? Де це все ділось? Ти певно вже й не пам’ятаєш, що
говорив таке.
Ну і нехай…
Вибач,що відволікаю тебе, якщо ти все-таки читаєш це.
Я кохаю тебе!
Прощавай!

P.S. Поверни мене! Я тебе благаю. Я не вмію жити без тебе…
 
knopaДата: Понеділок, 03.07.2017, 21:38 | Повідомлення # 3
Повідомлень: 747
Ти більше не можеш прийняти мене таким яким я є? Насолоджуватися моєюкомпанією? Знаходити все те хороше що завжди знаходила. З кожним днем,  дорослішаю ітрапляється те про що ти хотіла. ( знищилось багато дитячих капризів). Якщо, не хочеш спостерігати, то  нероби цього!  (то є пропозиція) Ти є
розумна , сформована, доросла дівчина! ….( зі своїми звичками ,амбіціями,світоглядом…
тому ти маєш чучуть усвідомлювати чого хоч.  А для випадку якщо не знаєш, то єдиним
правильним рішення буде свобода…тільки так ти зможеш відчути що тобі потрібно.  Не збираюся, тиснути на жалість чи
маніпулювати.  Іди… роби… думай
випробовуй твори. В першу чергу свобода та спокій. Сприймаю тебе так як є… Нащо,
мені тебе нещасну, силоміць поруч в стосунках. Ти маєш сама відчувати , я не
зможу нав’язувати тобі свій світ!   Люди в стосунках тому що їм добре разом . Якщо, мені було добре і я хочуповернути їх то не означає , що ти те саме відчувала коли була зі мною. Я Не
можу нехтувати більше твоїми інтересами…
 
Поради для Підлітків » Форум » Відносини » Розрив стосунків » Крик душі
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:
Нова відповідь
Ім`я:
Текст повідомлення:
 
Код безпеки:

Школа • Любов • Відносини • Секс • Тіло • Здоров'я • Життя


Все про дорослішання, менструацію, такі дні, дозрівання,безпечний секс,статеву зрілість та підліткові проблеми

15 запитань про секс Як досягти оргазм Біль при сексі Анальний секс Про поцілунки Позбуваємось синців завагітніти після першого разу Хлопець хоче сексу Як робити мінєт "Люблю" і "кохаю" різниця Про перший секс Займатися сексом