Право власності та його доречність в стосунках
|
|
Olenka | Дата: Четвер, 18.05.2017, 09:39 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 3285
| Пра́во вла́сності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. /ВікіпедіЯ/
Подобається мені фраза Люблю коли чоловік поруч! Поруч, я сказала!. Щось в ній є таке правдиве, таке реальне. Ось шукає півжиття жінка собі чоловіка. Знаходить. Зваблює. Видає за себе заміж! І все. На цьому закінчуються романтичні походеньки і фразочки на зразок Та я з тобою на край світу, Разом ми подолаємо все і будемо жити довго і щасливо і т.д. На цьому етапі починається відстоювання свого права власності. При чому воно розповсюджується на все, що стосується чоловіка. Жінка воліє мати право на його повсякденне життя, на його будні, на його професійні питання, на його бюджет, на його житлову площу, а головне на що вона претендує на час свого чоловіка.
подкаблучник 300x225 Право власності та його доречність в стосункахЗазвичай на це хворіють і незаміжні дівчата, які постійно вимагають побільше уваги і просто категорично відмовляються розуміти як це в пятницю ввечері їх обранець не з нею коханою, а з друзями на футболі. Заміжні ж на правах дружини, можуть дозволити собі вимагати, щоб чоловік проводив як пятничні, так і суботні та всі інші вечори тижня, з нею коханою, за переглядом романтичних мелодрам, а ще краще серіалів. І ніякого футболу. Ну бувають ще випадки, коли дружина висловлює своє неабияке прагнення розбавити їх чоловічу компанію та повболівати за невідому команду. Чоловіки від такої ідеї зазвичай звісно ж не в захваті. Ніякого пива, ніяких розваг, ніяких галасливих кричалок, у жінки ж усе під контролем!
Та грішать цим не тільки жінки. Права власності часто вимагають з часом і чоловіки. Ніяких коротких спідничок, щоб інші на тебе не дивились. Ніяких дискотек, ніяких посиденьок з подружками, зустрічей з друзями-чоловіками, відвідування якихось заходів. Ну ж бо чоловіка нема поруч! І то вже якось не те, що не культурно, це прирівнюється до гріха на вагу з зрадою. Бо ж не пасує заміжній дамі шлятись вечорами без чоловіка.
Володіти та користуватись своєю другою половиною може тільки її повноправний власник на свій розсуд і в своїх інтересах, усуваючи при цьому усіх третіх осіб. І під цими третіми особами маються на увазі усі, окрім повноправного власника, а повноправність зазначається на чотирнадцятій сторінці паспорта.
Саме цим керується багато пар. І одружених, не одружених. На жаль. Руйнуючи стосунки власними руками, претендуючи на одне з найважливіших прав людини права вибору. Бо кожен з нас має право робити свій вибір сам, на якій не впливатимуть інші люди. Вибір як проводити час, з ким його проводити, вибір друзів, вибір коханих і т.д. Вибираючи замість іншої людини, ми самостійно перетворюємо цю людину в своє майно, яким ми в праві розпоряджатись так, як нам заманеться. І все тільки заради того, щоб задовольнити свій егоїзм, своє его, деколи навіть самоствердитись за рахунок когось іншого.
Звісно, йдеться мова про пари і про стосунки, а в стосунках важливо думати не про своє Я, а про двох людей одночасно, як про одне ціле. І не нехтувати думкою одне одного, прислухатись і шукати компроміси. Варто розуміти і поважати бажання одне одного. Але ніколи не варто намагатись володіти іншою людиною цілком і повністю. Бо саме цим ми власноруч завязуємо зашморг на шиї власних стосунків.
|
|
| |
Olenka | Дата: Четвер, 18.05.2017, 09:40 | Повідомлення # 2 |
Повідомлень: 3285
| ну, чесно кажучи, я і б сама не ризикнула в короткій спідничці гуляти ввечері з коліжанками мені це дійсно попахує словом шлятись. Ну а футбол в нашій сімї то святе. Хоч і хочеться піти з чоловіком на пиво з його друзями, але не пхаюсь. Особистий час то є особистий час. Щоб то розуміти, тре як мінімум поважати свого обранця/обраницю.
|
|
| |
Olenka | Дата: Четвер, 18.05.2017, 09:40 | Повідомлення # 3 |
Повідомлень: 3285
| та ладно не така я вже й хороша. Так само, як і кожній жінці, мені хочеться, аби чоловік не відходив від мене. Але якби він і справді прикипів до спідниці, то я вже сама би випихала його кудись на пиво з хлопаками. Такшо добре, шо мені хочеться, значить, скучаю :oops: а от чоловік і справді святий абсолютно не гнобить мого вільного часу. Капець, аж хочеться, шоби хоч трошки поревнував Ех, ті жінки Все їм не так притискає волю поганий, дає свободу ще гірший. Нє? :-D :-D :-D
|
|
| |
Olenka | Дата: Четвер, 18.05.2017, 09:42 | Повідомлення # 4 |
Повідомлень: 3285
| Мені подружка розповідала про одну пару італійців, які вже досить багато часу живуть разом.. і вона спитала в жінки, чи шлюб не надоїдає, чи все не притерається.. а та жінка відповіла, що вони обоє дуже цінують власний простір. навіть, якщо вони їдуть на відпочинок, то він читає собі, вона щось інше роблять.. тобто час на спілкування обмежений і таким чином.. чим менше говориш, тим більше не ризикуєш посваритися :funny: для них це надзвичайно важливе в цьому щось є.. та й взагалі людина має залишатись хоч на трохи сама з собою, робити те, що вона сама хоче навіть, якщо вона одружена.. власний простір деколи допомагає усвідомити себе потрібним, зреалізованим в особистому плані..
а щодо статті, то як і всюди, переборщувати з власним часом не слід. футбол-добре, але якщо чоловіка цілими днями нема вдома, бо в нього футбол, то для чого взагалі жити разом? теж саме і в жінок.. треба вміти викроїти час настільки вміло, щоб твоїй парі це не шкодило. а щодо спідничок то капєц як неправильно.. :oops:
висновок: на всі 100% людина не залишиться настільки вільна, як була до одруження, але її не треба перетворювати в обєкт маніпулювання чи власності. 8) стаття файна
|
|
| |
Olenka | Дата: Четвер, 18.05.2017, 09:43 | Повідомлення # 5 |
Повідомлень: 3285
| до одруження ми так багато обговорили, після весіля ще пару раз обговорили і все класно, особистий простір добре, разом, то разом, посварились,помирились! все чудово! головне у стосунках це свідоме бачення реальності і гумор! не іронія вона вбиває, робить людей холодними і прагматичними! веселіться і нема чого погоджуся з автором весь час думати про себе! думайте про себе і ще когось) бути любимим це означає що, треба дозволити себе любити(у випадку здорових стосунків). Врешті саме ви примаєте рішення і не треба потім :Оля, то я , він всьо про любов брехав, він компом не ділиться, і свій кусок торту сам зїдає
|
|
| |
Olenka | Дата: Четвер, 18.05.2017, 09:43 | Повідомлення # 6 |
Повідомлень: 3285
| Суперечки то не така вже й погана річ, якщо вони лишаються суперечками і закінчуються бажано якимось єдиним рішенням, чи гумором, але в жодному разі не скандалом. Суперечки теж треба вміти переводити в інший жанр. А під словами автора про те, що скандали і сварки спалюють все хороше підпишуся ( і,думаю, не тільки я). Люди можуть мати і зовсім протилежні характери, і бути з різних світів, та якщо вони хочуть біти разом, то коригують якісь свої звички, риси характеру, погляди на життя (обоє!!) і в тому випадку вони будуть щасливі (я в це вірю). Зрештою, немає якогось єдиного рецепту бути разом щасливими. Хтось любить надто багато емоцій і драйву, хтось любить спокій і тихе розмірене життя. Важко тим, хто не готовий і не хоче змінюватися для коханої людини (правда, тут ще одне питання змінюємося ми в основному для себе, просто усвідомлення цього приходить пізніше). Я, наприклад, терпіти не можу аж надто педантичних людей. Якщо закохаюся в такого, якийсь час можливо терпітиму (не зовсім впевнена), та чи надовго мене вистачить?? Звісно, і це можна спробувати виправити (і самій трішки мінятися і звички коханого трішки змінити), та якщо він цього не захоче, то я спитаю себе, чи хочу я дратуватися кожного дня
|
|
| |