MENU
Слава Україні! Допомагаємо ЗСУ
  • Сторінка 4 з 4
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
Поради для Підлітків » Форум » Почуття » Вірш про розлуку
Вірш про розлуку
OlenkaДата: Понеділок, 12.09.2016, 22:04 | Повідомлення # 46
Повідомлень: 3285
Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту,
але варта того, щоби її розповісти.

Коли вони втомлювалися і поверталися,
коли вивітрювалися і не віталися,
боролися вперто зі своїми видіннями,
і говорили тільки з псами і тінями,
вони трималися болю і відчаю,
знаючи, що тільки їхньою вбивчою,
понівеченою, північною ніжністю
можна посперечатися з вічністю.

І коли їх вчергове ламало і кидало,
і планети над ними пливли розхитано,
коли їх знаходили ранками тихими,
відслідковуючи їхнє дихання,
вони зупинялися в мороці теплому,
й освітлювали навколишню темряву
зірками, сигналками й сірниками,
переплітаючись язиками.

І кожного разу, коли їх відспівували,
відстрілювали і хором підспівували,
ніби життя кримінальних ангелів
вичитували з церковних євангеліїв,
переповідали їхню історію,
темну, спотворену і нескорену,
переписану,
недоговорену,
ними самими
вкотре повторену.
 
OlenkaДата: Вівторок, 15.11.2016, 11:43 | Повідомлення # 47
Повідомлень: 3285
Розбите серце потрібно ховати від людей, бо вони його куски доб`ють. Його порібно заставити мовчати і не боліти у ночі. Воно нити буде, але потрібно бути сильними і це не видавати на людях...
______________________________ 
З розбитим средцем можна жити!
Сміятися, сніданки готувати,
З дитиною суфікси вчити,
І в тихому місці дачу будувати.
З розбитим серцем можна жити,
І фліртувати, злегка бентежачись,
В театри іноді ходити,,
Грою акторів захоплюючись.
З розбитим серцем можна жити,
Милуючись в дзеркало собою.
І з кращим другом гуляти ходити,
І плакати над його долею.
З розбитим серцем можна жити,
І робити вранці зарядку.
І на роботу приходити,
Кар'єру ладу по порядку.
З розбитим серцем можна жити,
Про літній відпустці мріючи.
А по ночах однієї палити,
У грудях осколки збираючи...
 
OlenkaДата: Четвер, 17.11.2016, 12:16 | Повідомлення # 48
Повідомлень: 3285
вірш про те,що після невдалих стосунків можна жити

ЗМОВЧУ ДО СЛІЗ СВОЇ ПЕЧАЛІ.ЗМОВЧИ УСІ ДУМКИ СВОЇ.СЕРЦЕВІ РАНИ-ЦЕ НЕМАЛО.АЛЕ Ж БУЛИ СЛОВА ПАЛКІ.І ДНІ ЩАСЛИВІ І СУМНІ.Й СЛОВА ЖАДАНІ ТА ЦІКАВІ...А ЗАРАЗ-тільки зимні дні.Й дощі печальні..ми ночами..Не можем спати.Так в житті. Буває часто й не жалію.Бо ті усі слова твої,я в серці своєму зігрію.Я збережу секрети наші.Ніхто не знатиме про них.Я випила любові чаші.З вином троянд палких таких.... Й тепер так сильно пожаліла! Але не слід,бо я жива.І буду на землі щаслива. Хоча тепер іще сумна! ******Хочу бути поетом.Напишіть будьласка як вам мій вірш і чи маю шанси.**** ПРОШУ ПРОШУ ПРОШУ
 
OlenkaДата: Вівторок, 25.04.2017, 09:40 | Повідомлення # 49
Повідомлень: 3285


Самотність дуже задовбала,
І зустрічі лише з компом,
Самотність зникнути вже мала,
Та знову стався цей облом.
Сонечко сяє надворі,
Колись була вона зі мною в радості і в горі.
Колись вона була, але її забрали,
Вона поїхала – її не стало.
Навчився я кохати тишу,
Став кайф ловити від брехні,
Я декількох людей залишив,
Та не полегшало мені.
Я не знайшов гармонії,
Себе по грамах пізнаю,
Борюсь із настроєм своїм,
Погано зранку я встаю.
Прикріплення: 7877233.jpg (21.8 Kb)
 
OlenkaДата: Вівторок, 25.04.2017, 09:40 | Повідомлення # 50
Повідомлень: 3285


Кімната.Двері.Коридор.Там напівтемрява і тиша.Варіантів безліч : двері, дверіТи загубився, світ завмер Іде людина Перша, другаТи допомоги кличеш, такАле ж ніхто тебе не чує,Хто ти у їхніх поглядах?.. Заходять знов вони у двері,А ти за ними ПустотаТи бачиш темряву поперед себе,Й надії, наче, більш немаНа порятунок На життя?..
Прикріплення: 2952763.jpg (21.8 Kb)
 
OlenkaДата: Неділя, 30.04.2017, 08:57 | Повідомлення # 51
Повідомлень: 3285
І стільки раз, немов би, на краю стоя,
Неначе, розсуду навіки залишився
Вбиває ядом любовна параноя
Не знаючи що жити я втомився.

Крок у прірву лише один єдиний,
Його зробити страх лиш не дає
А жити далі вибір не можливий
І фініш на горизонті постає.

Пірнути легко у обійми смерті
Чому не можу просто я отак
А жити з болем вічним в серці
Способу не міг знайти ніяк.

Любов розбила моє альтер-его
Зкрушивши Я до самих основ
Заново не скласти як конструктор лего
Коли життя зустріти не готов.

Любов найстрашніша в світі сила
Яка заставляє швидше битись серце,
Але коли його жорстоко роздавала
Це гірше напевно ніж чекати смерті.

Для мене так все стало з дня на день
Вічним, темним, недосяжним назавжди
І більш не чути вже радісних пісень
Не видно сонця не зустріть весни.

І краще я коханим закінчив би вік
Чим зараз маю існувати на Землі
Так важко бачити не опускаючи повік
Кошмар життя який триватиме всі дні.
 
OlenkaДата: Пятниця, 05.05.2017, 15:32 | Повідомлення # 52
Повідомлень: 3285
вірш про те,що після не вдалих стосунків можна жити

ЗМОВЧУ ДО СЛІЗ СВОЇ ПЕЧАЛІ.ЗМОВЧИ УСІ ДУМКИ СВОЇ.СЕРЦЕВІ РАНИ-ЦЕ НЕМАЛО.АЛЕ Ж БУЛИ СЛОВА ПАЛКІ.І ДНІ ЩАСЛИВІ І СУМНІ.Й СЛОВА ЖАДАНІ ТА ЦІКАВІ...А ЗАРАЗ-тільки зимні дні.Й дощі печальні..ми ночами..Не можем спати.Так в житті. Буває часто й не жалію.Бо ті усі слова твої,я в серці своєму зігрію.Я збережу секрети наші.Ніхто не знатиме про них.Я випила любові чаші.З вином троянд палких таких.... Й тепер так сильно пожаліла! Але не слід,бо я жива.І буду на землі щаслива. Хоча тепер іще сумна! ******Хочу бути поетом.Напишіть будьласка як вам мі
Прикріплення: 6342317.jpg (10.7 Kb)
 
OlenochkaДата: Неділя, 27.08.2017, 21:35 | Повідомлення # 53
Повідомлень: 4504
ця хвойда шикарна хоч прикра і марна
моя четвергова роздовбана карма

злегка божевільна стигматка без бога
на позір багата насправді убога

покинута долі як камінь наріжний
ходи моя доле я вб'ю тебе ніжно

Прикріплення: 2533738.jpg (77.6 Kb)
 
OlenochkaДата: Вівторок, 20.02.2018, 20:12 | Повідомлення # 54
Повідомлень: 4504
[color=#980000]Ще один день, ще одна дорога,
черговий маршрут від твого порогу,
і очі твої обіймають за плечі,
черговий без тебе в дорозі вечір,
пласкарти, купе...
І добре, коли в тебе є щось таке,
у що ти віриш



-Фіолет Кохана
Прикріплення: 2717451.jpg (32.6 Kb)
 
OlenochkaДата: Неділя, 20.05.2018, 11:11 | Повідомлення # 55
Повідомлень: 4504
Вона була особливою. Ми зустрічались кожного дня, говорили, сміялися, але були надзвичайно далекі. Я ніколи не знав що трапляється з нею вечорами, яку музику вона любить, над якими фільмами плаче, я не знав любить вона чай чи каву…здається, зовсім елементарні речі, але я не знав цього. Проте в ній було щось особливе. Вона була як весна… така ніжна і відкрита. Іноді в моменти злості я згадував її, у неї був надзвичайний талант – вона могла заспокоїти мене поглядом. Іноді вечорами мені до болю хотілося набрати її номер і почути голос, але я зупиняв себе, а зранку…зранку все було так само. Це було дивне почуття. Напевно, я любив її, дійсно, любив, але так і не зумів зізнатися собі в цьому.
G.Y.

Прикріплення: 3161873.jpg (46.2 Kb)
 
OlenochkaДата: Пятниця, 06.07.2018, 17:26 | Повідомлення # 56
Повідомлень: 4504
І хотілося б дякувати за можливість не відповідати,
не пояснювати, не повторювати, не торкатись,
за можливість не слухати нарікань і не давати поради,
дякувати за монотонність, дякувати за строкатість.

Дякувати за ту мить між видихом і вдихом,
коли серце по-справжньому зупинялось,
дякувати за голос, який умів робитися тихим,
дякувати за байдужість, дякувати за цікавість.

Дякувати за те, що раптом не ставало відваги,
за те, що навіть не спадало на думку все забути,
за те, на що ніколи не вистачало уваги,
і за те, на що не було шкода вогню та отрути.

Дякувати за надрізи сміху – ламкого, нічного,
дякувати за мовчання рослинну тяглість, 
за готовність іти до кінця, аби не оминути нічого,
за готовність віддати все, аби нічого не сталось.

Сергій Жадан


Прикріплення: 5764668.jpg (50.7 Kb)
 
OlenochkaДата: Пятниця, 09.11.2018, 23:08 | Повідомлення # 57
Повідомлень: 4504
І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом. 
І я не знаю, це весна чи ні? 
Сваровськи би позаздрив дивним стразам, 
що мерехтять у мене на вікні. 

Не встигне поле зазимків злякатись, 
не встигне вийти річка з берегів, — 
Весна пливе під парусом акацій, 
Зима пливе під парусом снігів. 

#Ліна_Костенко
 
Поради для Підлітків » Форум » Почуття » Вірш про розлуку
  • Сторінка 4 з 4
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
Пошук:
Нова відповідь
Ім`я:
Текст повідомлення:
 
Код безпеки:

Школа • Любов • Відносини • Секс • Тіло • Здоров'я • Життя


Все про дорослішання, менструацію, такі дні, дозрівання,безпечний секс,статеву зрілість та підліткові проблеми

15 запитань про секс Як досягти оргазм Біль при сексі Анальний секс Про поцілунки Позбуваємось синців завагітніти після першого разу Хлопець хоче сексу Як робити мінєт "Люблю" і "кохаю" різниця Про перший секс Займатися сексом