| Olenka | Дата: Вівторок, 06.12.2016, 01:20 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 3285
| Все почалось з банально розбитої долі….
Вона залишилась лише з мамою і була змушена переїхати…. Ішли роки вона росла, закохувалась, розчаровувалась ……. Не розуміючи , що вже довгі роки за її плечима стоїть той кого вона так довго шукала і чекала.
Він син одного з найбагатших людей у місті, який майже ніколи не виходив за межі своєї золотої клітки…. Мріяв побачити інше життя, поринути в інший світ, знайти ту, яка зможе перевернути його золоті будні і змінити його життя….
Так би могло продовжуватись довгі роки як би не випадок…......
Ці два абсолютно різних життя зустрілись в школі. Тоді він роздивився в ній саме ту, вона ж навпаки думала, що він зверхній, зіпсований гарним життям і, що він ніколи не зможе зрозуміти її……
АЛЕ……………………….
ОДНОГО РАЗУ її серце відкликнулось, з того часу вона почала приховувати свої почуття всі інші тихо перешіптувались за її спиною і насміхались з неї : « Вона ніколи не зможе бути з таким як він».
Не витримуючи усіх цих докорів вона поступилась і перевелась в інший навчальний заклад …. Та все ж вона згадувала його. І всі наступні її почуття були в докір йому.
ЧЕРЕЗ ДВА РОКИ…..
В найромантичнішу зимову ніч перед днем святого Валентина, тишу в її квартирі зруйнував дзвінок. До телефону за іронією долі підійшла вона і почула до болі в серці знайомий голос, який сказав їй те, що вона і не мріяла почути: «Я ТЕБЕ КОХАЮ»…. Її серце знов затряслось як колись…
Йшли дні , але дзвінки не повторювались…. Настала весна і знов за банальною іронією долі вона на 10 хвилин потрапила в свою колишню школу… Він нічого не говорив просто заворожено дивився як вона посміхається іншим, коли її час збіг і вона стояла вже біля дверей, він став навпроти неї не наважуючись зробити крок…. Вона забула про існування часу і інших людей її очі залило сонячне світло , вона не чула і не бачила нічого. Одні підводили її до нього інші його до неї… Але вона злякавшись цього кроку вибігла з класу…
Через кілька днів він написав їй. Освідчився і вибачився за все , що сталось. після двох днівної переписки він запитав чи хтось в неї є і був радий почути, що ні….. Через тиждень він захотів побачити її…. Вечером вони сиділи на лавочці і дивились на захід сонця, він розповів їй про, що думав всі ці роки як знайшов її номер телефону, як запізнився на урок задивившись на неї. Ще через тиждень він запропонував їй зустрічатись, але вона відмовила йому….. Вона боялась , що історія розбитого серця повториться…. Через кілька хвилин після цього вона зустріла його, її очі були повні сліз, він привітався вона відповіла не стримуючи сліз і пішла…… через кілька хвилин вона отримала нове повідомлення : «Вибач мене……. Я буду на тебе чекати…….Ти завтра вийдеш гуляти?»
Через кілька днів її друзі розповіли , що він пообіцяв її чекати доки вона захоче і йому все рівно , що про неї думають інші….. З тих пір з 10:00 до 22:00 усе літо він провів поруч з нею… Хлопці з її подвір’я принижували її в його очах…….. Вони запитували: « Навіщо вона тобі? Вона не варта тебе. Чому ти завжди з нею?» А він відповідав: « Просто я її кохаю». І це заспокоювало її серце, вона почувала себе біля нього маленькою людинкою захищеною від всього світу…. Він і досі поруч і досі чекає…. Вирішує всі її проблеми і негаразди, захищає від усього світу в надії, що колись вона скаже йому : «ТАК»….
Вірите чи ні, вирішувати вам, але усе це насправді відбувалось зі мною……. Допоможіть прийняти рішення потенційній Попелюшці…..
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Вівторок, 20.12.2016, 21:16 | Повідомлення # 2 |
|
Повідомлень: 3285
| Гарно...
|
| |
| |
