|
Любов править світом!
|
|
| Olenka | Дата: Пятниця, 09.12.2016, 01:54 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 3285
| Любов відіграє важливу, а той найважливішу роль в житті кожної людини…
автор madama
Психологи дійшли висновку: основною емоційною потребою людини є відчуття, що нас хтось любить.
Попри те, що любов є найважливішим відчуттям, іноді вона буває швидкоплинною…розчарування в людях вбивають і пригнічують любов…
Як не дивно, але мені хочеться поговорити про любов між хлопцем та дівчиною… А саме, чи вмієте ви відрізняти «закоханість» від «любові»
Любов править світом!Стосунки хлопця й дівчини починаються з певної симпатії і домагання бажаного) Якнайчастіше хочеться бути поруч з коханою людиною, приймати від неї увагу, спілкуватись…І якщо вже проявляються такі бажання, ми одразу це називаємо «любов’ю»…але не варто робити поспішних висновків)
Закоханість проявляється як хвороба. Ви емоційно божеволієте один від одного. Ви засинаєте при думці, коли знову побачите кохану людину. Коли прокидаєтесь ви в захваті від того, що ваш об’єкт пристрасті завітав навіть у ваш сон. Закоханість штовхає вас на неординарні та шалені вчинки. Заради коханої людини ви готові на все. Коли тримаєтесь за руки, таке відчуття, ніби чуєте стук сердець…вони рухаються в одному ритмі…здається, ніби в ваших жилах тече спільна кров…Закохані живуть в ілюзіях…Вони один для одного досконалі і неповторні. Вони голодні, голодні пристрастю…Їм хочеться цілуватись безупинно, відчувати тепло, обійматись. Хоча при такій обстановці вони навіть умудряються мріяти про спільне майбутнє…Перешкод вони не помічають, отож з легкістю думають про шлюб…вірять у вічне добро, і вічне відчуття щастя, у вічне кохання. Вас охоплюватимуть прекрасні почуття, які на даний момент присутні. Ніщо не завадить вам, ніщо не зруйнує ваше взаємне кохання. Ви причаровані красою вашої коханої людини. Ваші почуття, ваші хвилювання є найпрекрасніші емоції з того, що ви коли-небудь відчували.
Закоханість вважається несвідомим вибором людини. Часто ми закохуємось не в сприятливий час, не в тому місці і не в тих людей. Закоханість не потребує зусиль. Всі наші вчинки в стані закоханості недисципліновані. Ми не дбаємо про «нас»…не думаємо про благо іншої людини, все робиться заради себе.
«Якщо в нашій свідомості існує якась інша мета, коли ми закохуємось, то це бажання покласти край нашій самотності, і, можливо, досягти цього за допомогою шлюбу» – д-р Пек.
Довгий час психологи досліджували феномен закоханості. Достатньо, щоб зрозуміти, що закоханість – не вічність. З часом ми спускаємось з небес на землю і (а то навіть і падаємо) і розуміємо, якими ми були «дурними»…»божевільними»… дивуємось мотивам своїх вчинків..
Деякі дослідники дійшли до висновку, що закоханість взагалі не слід називати любов’ю.
Д-р Пека переконує, що закоханість – це «генетично запрограмований інстинктний компонент поведінки парування. Інакше кажучи, тимчасове руйнування меж его, яке є частиною закоханості, є стереотипною реакцією людських істот на структуру внутрішніх сексуальних потягів і зовнішніх сексуальних стимулів, що служить для посилення ймовірностей сексуального парування і зв’язку з метою збільшення шансів виживання виду»
Але закоханість не можна назвати дурістю…Часто справжнє кохання проходить по стежках закоханості…тільки потрібно правильно мислити…і не вмирати один від одного…налаштовувати себе на здоровий глузд і не страждати фігньою!
Дослідження свідчать, що закоханість може тривати не більше двох років, далі або вона минає…або переходить у ЛЮБОВ.
Любов – це чисте та спокійне почуття, це дарування себе іншій людині, це бажання добра та щастя коханій людині, це довіра, допомога, підтримка… Значення можна продовжити. Любов є свідомим почуттям, рішенням розуму, серця…
Любов вимагає зусиль, праці над своїми почуттями, дисципліни, іноді терпіння. Любов проявляється у найменших дрібничках, у буденному житті. Любов не вимагає шалених вчинків та ризику над стосунками.
Любов має за мету бути корисною у всьому, намагається робити все для того, аби її друга половинка була в безпеці. І коли людина відчуває сильну оборону любові, вона схильна відповідати взаємністю.
Фром досліджував проблему любові, він вважав, що любов є «мистецтвом, що потребує досвіду та вміння концентруватись, інтуїції та розуміння». На жаль, більшість людей підтримують позицію як бути «любимим», а не «як любити»
«Любов – це активна зацікавленність життям та розвитком того, кого ми любимо. Де немає активної зацікавленості, там немає любові»(Е.Фром)
Любов – це дар. І ми не маємо права нехтувати ним…Це дар всього життя. І ми повинні вивчати цю любов, розвивати її, працювати над нею, щоб зберегти її чистою та вірною.
А що говорить про любов Св. Апостол Павло: «Любов довготерпелива, любов – лагідна, любов не чванить, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.»
Хочеться додати ще маленьку історію…
Вчора я їхала в поїзді Львів-Ужгород, і познайомилась з приємною та щирою парою, їхня ЛЮБОВ уже процвітає 54 роки. Мої очі були покриті вологістю, коли я побачила їхню турботу, їхню любов. Мені стало соромно за своє життя, тобто за свої критичні думки щодо ЛЮБОВІ. І знаєте, я рада, що мала таких хороших співрозмовників. Я багато чого дізналась…Мені хочеться поділитись з вами рецептом вічної любові, в який порадили пані Галя та дідусь(він заборонив мені називати його «паном») Олександр.
«Дозволь комусь тебе полюбити, поки стало зовсім не пізно.
Відкрий свою душу, не треба ховати її, та боятись…Любов є в середині кожної людини, в серці(рукою показує на серце)…можна навести приклад – людина каже, що вона віруюча, ми її оцінюємо по СЛОВАХ…по ділу…але насправді не знаємо, що робиться в її душі, в що вірить її серце…Так само і ЛЮБОВ…вона не в словах…»
Дорога довга,я встигла набратись багато розуму) Багато цікавих речей вони мені розповідали. Розказали, що вони знають, що помруть в один день і в один час…разом…Вони в це щиро вірять! …і я теж..)
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Пятниця, 09.12.2016, 01:55 | Повідомлення # 2 |
|
Повідомлень: 3285
| а якщо їсти чорний-чорний шоколад, то шкоди не буде ніякої(хоча б тому, що забагато його з”їсти важко).
Стаття прекрасна. Цілком погоджуюся з тим, що найзлішим ворогом почуттів є байдужість – вбиває навіть найщиріші.
Історія про пані Галю та дідуся Олександра дуже доречна, якось в Трускавці бачила пару, котра вже 9-й рік поспіль приїжджає на відпочинок і вони часто полюбляють танцювати в парку під живу музику (до слова, дуже красиво в них виходить). Те, як вони дивляться один на одного, не можна описати словами, стільки тепла в цих поглядах, що навіть оточуючим передається.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Пятниця, 09.12.2016, 01:55 | Повідомлення # 3 |
|
Повідомлень: 3285
| дуже актуальна тема на теперішній час, бо чомусь люди зараз схиляються або скептично сприймати таке поняття як кохання, або взагалі від нього сахатись, мовляв, не дай Боже мені закохатись, або спошлюють це почуття….
а я от знаю одну притчу акраз підходящу до даної теми (може буде комусь цікаво почитати):
ВСЕПРОЩЕННЯ
– Ах, Любов! Я так мрію бути такою ж, як і ти! – Захоплено повторювала Закоханість. – Ти набагато сильніша за мене.
– А ти знаєш, у чому моя сила? – Спитала Любов, задумливо киваючи головою.
– Тому що ти важливіша для людей.
– Ні, моя дорога, зовсім не тому, – зітхнула Любов і погладила Закоханість по голові. – Я вмію пробачати, ось що робить мене такою.
– Ти можеш пробачити Підступ?
– Так, можу, тому що Підступ часто йде від незнання, а не від злого умислу.
– Ти можеш пробачити Зраду?
– Так, і Зраду теж, тому що, зрадивши і повернувшись, людина отримала можливість порівняти, і вибрати краще.
– Ти можеш пробачити Брехню?
– Брехня – це найменше з зол, дурна, тому що часто буває від безвиході, усвідомлення власної вини, або з небажання робити боляче, а це позитивний показник.
– Я так не думаю, адже бувають просто брехливі люди!
– Звичайно бувають, але вони не мають ні найменшого відношення до мене, тому що не вміють любити.
– А що ще ти можеш пробачити?
– Я можу пробачити Злість, так як вона короткочасна. Можу пробачити Різкість, тому що вона часто буває супутницею засмучення, а прикрість неможливо передбачити і проконтролювати, так як кожен засмучується по-своєму.
– А ще?
– Ще можу пробачити Образу – старшу сестру засмучення, так як вони часто випливають одне з іншого. Я можу пробачити Розчарування, так як за ним часто слідує Страждання, а Страждання очищає.
– Ах, Любов! Ти дійсно дивовижна! Ти можеш пробачити все-все, а я при першому ж випробуванні гасну, як недогорілих сірник! Я так заздрю тобі!
– І тут ти не права, маля. Ніхто не може прощати все-все. Навіть Любов.
– Але ж ти тільки що розповідала мені зовсім інше!
– Ні, те про що я говорила, я насправді можу прощати, і прощаю безмежно. Але є на світі те, що не може пробачити навіть Любов.
Тому що це вбиває почуття, роз’їдає душу, веде до Журби і Руйнуванню. Це завдає такий біль, що навіть велике чудо не може вилікувати її. Це отруює життя оточуючим і змушує йти у себе.
Це ранить сильніше Підступу і Зради і зачіпає гірше Брехні і Образи. Ти зрозумієш це, коли зіткнешся з ним сама. Запам’ятай, Закоханість, найстрашніший ворог почуттів – Байдужість. Так як від нього немає ліків.
.
отакі-то філософські роздуми…ціль життя – щоб любити, любов була до створення світу, після створення світу любов почали створювати, коли любов буде доведена до досконалості, світ зникне, а любов буде існувати вічно…. 
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Пятниця, 09.12.2016, 01:58 | Повідомлення # 4 |
|
Повідомлень: 3285
| Аплодую стоячи! Допис вразив до глибини душі. Я врешті добрався до спільноти і першим ділом таки вліз у “нутрощі” цієї статті, бо заголовок уже давно бентежив мою цікавість. Мені чомусь видавалось, що це буде звичайна банальна стаття на тему “амур-гламур”, чи “курва-любов”, або “як мені зле, мене вчора кинув хлопець – мужики сволочі…”, просто був приємно здивований тим, що допис не про це 
Поза тим, що світ переповнений “лав-атеїстами”, я особисто вважаю себе тим, хто вірить у неї, і вона у відповідь дає мені сили, якось і жити простіше…
Хочу сказати, що ніхто ще не дав правильного визначення поняттю “любов”, бо такого і не існує – для кожного це щось властиве та потрібне лише йому. Це таке явище, котре завжди мутує, перебуває у вічному русі та змінює свою форму. Так, ендорфіни довго не живуть, але це лише перша (несвідома) стадія, далі усе відбувається уже більш раціонально, ваші знеандорфінені мізки починають думати, і тут уже відбувається мутація… Любов у своїй першій інстанції не може існувати більше ніж рік, чи й того менше – далі вона перетворюєтсья у міцну дружбу, взаємопорозуміння чи ще у щось. І якщо мутація ваших відносин іде у напрямку, який задовільняє обох – ну… тоді вітаю! ви найщасливіша людина на світі
Ну, а для тих, хто не вірить у це почуття – жеріть багато шоколаду, будете часливими та жирними захолострененими інивідумами….
Вітаю автора із дебютом!
|
| |
| |
|
| Olenka | Дата: Середа, 21.12.2016, 02:02 | Повідомлення # 6 |
|
Повідомлень: 3285
| Моїм світом править Любов)
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Вівторок, 21.03.2017, 23:46 | Повідомлення # 7 |
|
Повідомлень: 3285
| Я думаю, нас подарували один одному, і в дуже вдалий час. Ми до болю зачекалися один одного. У нас було дуже багато минулого і зовсім ніякого майбутнього.
— Еріх Мaрія Ремaрк
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Неділя, 30.04.2017, 18:58 | Повідомлення # 8 |
|
Повідомлень: 3285
| Любов любить не тоді, коли є бажання, а коли любити практично неможливо і в цьому неповторність істинної любові і для цього взагалі нам дана любов ...
Любов приймає не тоді, коли все заплановане, збувається, - але вона відкриває свої обійми в момент коли хтось не виправдав її надій, і цим змінює цю людину повністю. Любов не чекає ідеалів, вона створює ідеальне ...
Любов вірить не тоді, коли є всі умови вірити, але коли всі підстави розвіяні на вітрі, коли немає надії що все налагодиться, - і цим любов перемагає всякі обставини і народжує новий початок. Ніщо в цьому світі не замінить любові ...
Любов розуміє не тоді, коли розуміють і інші, але вона поруч коли навколо лише одні питання і непорозуміння. Саме тут і потрібна любов. Своїм терпінням вона перемагає сумніви і розвіює страхи. Любов - це сила виражена в терпінні ...
Любов не вказує на недоліки, вона знає про них, і робить все, щоб змінити їх а не виставити на сцену людських обговорень. Для любові людина важливіша її недоліків. Любов піде на все, щоб врятувати відносини з рідною людиною, а не свій егоїзм і особисту образу ...
Любов вибачає не тоді, коли це зробити цілком вигідно, але в моменти найсильніших сварок і образ, вона перша йде на шляху миру і цим вбиває всяку ворожнечу між людьми. У самому центрі вогню - любов створює джерело води ...
У нашому світі є лише віра, надія і любов, але завжди і у всьому, любов за них - більша ...
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Пятниця, 12.05.2017, 09:19 | Повідомлення # 9 |
|
Повідомлень: 3285
| Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Субота, 15.07.2017, 14:52 | Повідомлення # 10 |
Повідомлень: 4511
| Не мине повз тебе стежка,
Зранку з’явлюся тихенько,
Щоб тебе привітати, любий,
Віршик тобі розказати.
Пил нічний з очей твоїх,
Піснею ніжно здмухну,
Коси розтріпані вербні,
В зачіску файну зберу.
Вибач мені за розлуку,
Що тебе залишаю часом,
З пристрастю, знаю, чекаєш,
Кожного ранку на мене.
Я з тобою щодня прощаюсь,
Наче назавжди, мій друже,
Ти змінитися можеш ззовні,
А любити все рівно будеш.
Не ревнуй мене до інших,
Ти найдорожчий у світі,
Ти натхнення моє і радість,
Нескінченна біль і турбота,
Я радію з тобою у свято,
І сумую, як хто помирає,
Я за тебе в турботі завжди,
Навіть у довгій розлуці.
Як, скажи, тебе не любити,
Хоч ти взагалі не людина,
Просто панельний будинок,
Біля якого я прибираю…
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Субота, 26.08.2017, 20:40 | Повідомлення # 11 |
|
Повідомлень: 4511
| Чесно сказати?
НЕ ВІРЮ я в любов,тобто вона є,але для кожного своя. Ніхто конкретно не пояснить тобі що це за почуття. Я звичайно можу наговорити тобі купа ванільних і сопливих фраз недорозвинутих пабліків,але скажу так:
Спочатку ти просто ЗАКОХУЄШСЯ Згодом привязуєшся до людини,і не правда якщо втратив то не означає що не любив,
Якби любив то зробив би все на світи тільки щоб бути з цією людиною,тут ви можете поспорит зі мною:"а якщо це не взаїмно"-значить це не була любов,
Невзаїмність це сльози,сльози це нещастя,а коли любиш ти щасливий,от з цього це виходить що це зовсім не любов,навіть з купою проблем ти повинна відчувати себе щасливою,бо ці проблеми ти вирішуєш з найкращою людиною в світі,
Сміло можу сказати що буду любить лише свого чоловііка,не тому що вже одружуся і не буде куди діватися,а тому що найду таку ж дурнувати особистість.
Любов-це суцільний компроміс,якщо ти кажеш що любиш,то чому ж не можеш поступитися в самому елементарному(кому каву зранку зробити,кому з ким гуляти і коли до дому приходити)
Якщо вже взявся казати-ЛЮБЛЮ-то будь-добрий відповідай за свої слова,а так ти просто не поважаєш сам себе,якщо не поважаєш свої слова.
Хочу додати про зраду,от багато хто говорить,чоловік по природі самець і т.д.,Вибачай,але ти сам вибрав її,значить ти просто не поважаєш себе,так як не поважаєш свій вибір,
І іншому випадку ти просто або не доріс до серйозних стосунків,або просто ідіот, бережіть одне одного,навчіться прощати,але якщо бачите що цій людині справді то потрібно. Головне коли все ж вам доведеться розійтися, не зациклюйтеся на цьому, значить це був просто іспит до щасливого життя,адже хто не помиляється то й не знайде щастя. Знаходьте радість у дрібницях, Не тратьте час не непотрібні стосунки,бо ваша любов може зачекатися,
Любіть близьких, не роскидайтесь дорогими словами,тримайтесь один одного,
Адже любов це-ЖИТТЯ
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Вівторок, 05.09.2017, 00:00 | Повідомлення # 12 |
|
Повідомлень: 4511
| Так, любові немає.
Є нейромедіатори - дофамін і ендорфіни, природні ейфоретики, чий викид
зв'язується з певною особиною-партнером (а якщо бути точніше, то,
швидше, з поведінкою певної особини-партнера).
Є фенілетиламін, діючий на ранніх етапах.
Однак підвищене вироблення нейромедіаторів не може бути тривалим, інакше
людина швидко втратить здатність до раціонального мислення (а то і
зовсім з розуму зіскочить), тому передбачається, що ця свистопляска в
середньому триває кілька місяців (начебто не більше тридцяти - звідси і
розхожа ванільна фразочка про любов, яка живе три роки).
Потім нібито у гру входять вазопресин і окситоцин (хоча його прямий вплив на
міжгендерний зв'язок, званий зазвичай "любов'ю", поки досить сумнівний).
Ці гормони впливають вже більше на формування так званих "батьківських"
почуттів.
Любові немає.
І, по суті, немає нічого.
Немає туги, немає ненависті, немає страху, немає прихильності: є лише
гормональні сплески, обумовлені, по всій видимості, психологічною
реакцією особи на певну комбінацію зовнішніх подразників.
Реакції можуть відрізнятися і залежать від особистості, проте в цілому вони
напевно піддаються загальній класифікації. І, як наслідок, їх, мабуть,
можна назвати типовими.
Ми різні так само, як і чоловічки з конструктора LEGO.
І, по суті, немає людини як такої: є біоробот, організм, який діє
відповідно до закладеної в ньому програми і - як це не сумно -
усвідомлює себе.
І ось це самоусвідомлення - це, напевно, найсумніша насмішка природи над нашим видом.
І проблема лише в тому, що від розуміння всього цього не легше, а, мабуть, лише ще більш бридко.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Вівторок, 24.10.2017, 17:16 | Повідомлення # 13 |
|
Повідомлень: 4511
| Коли ви хочете, щоб вас торкалися, збуджували, стискали – це пристрасть.
Коли ви хочете, щоб про вас всіляко дбали, вирішували ваші проблеми, робили вам подарунки, забезпечували вас, - це інфантилізм.
Коли ви хочете, щоб вас шалено любили, жити без вас не могли, поділяли з вами все свій час і відвели все інше на другий план – це егоїзм.
Коли ви хочете терміново народити дитину від конкретної людини – це біологія.
Коли ви хочете, щоб він терміново зробив вам пропозицію \ вона погодилася стати вашою дружиною – це залежність від громадської думки.
Коли ви любите – ви нічого не хочете.
Ви ходите по квартирі, чистите зуби, відправляєте робочі листи, купуєте хліб, п'єте каву, телефонєуйте подрузі – і одночасно любите ту людину.
Так, це не практично, ірраціонально і дивно.
Але саме це і є любов.
Все інше – просто людські пристрасті.
Любов – не має практичного прояву і результату.
Любов – це просто приємне тепло всередині вашого тіла.
І це найкраще з того, що можна відчувати.
Тамріко Шоли
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 27.11.2017, 21:33 | Повідомлення # 14 |
|
Повідомлень: 4511
| Як на мене то любов до партнера - це крайня ступінь впевненості, комфорту і поваги. Це спільні цілі, осмислене бажання будувати сім'ю і готовність віддати життя за таку людини (рівно як він/вона буде готова віддати за тебе його). Любов як сукупність дурниць і пристрасті приведе тільки до поганих відносин, де сьогодні кохання, а завтра сука і повія.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Субота, 13.01.2018, 22:25 | Повідомлення # 15 |
|
Повідомлень: 4511
| Цитата "Что такое любовь?"
Любить - это прежде всего, давать.
На вопрос "Зачем Вы едите эту рыбу?".
Молодой человек ответил: "Потому что я люблю эту рыбу".
На это ему говорят: "О, вы любите рыбу. Поэтому вы выловили её из воды, убили и приготовили...".
Ему объяснили: "Не говорите мне, что любите рыбу. Вы любите себя. Именно потому, что вам нравится вкус рыбы, вы выловили её, убили и приготовили".
Многое из того, что мы считаем любовью, это скорее такая вот "Любовь к рыбе". Смотрите. Пара влюблённых молодых людей. Парень и девушка влюбляются друг в друга. Что это значит? Это значит, что он видит в своей избраннице ту, которая по его мнению, может удовлетворить все его физические и эмоциональные потребности. По мнению девушки, ее избранник - любовь всей её жизни. Но каждый из них беспокоится только о своих нуждах. Они не любят друг друга. Партнёр становится лишь инструментом удовлетворения потребностей. Многое из того, что мы называем любовью, это всего лишь "Любовь к рыбе".
Любовь - это не то, что я хочу получить. Это то, что я собираюсь дать. Люди очень ошибаются, когда думают, что мы отдаём что-то, потому что любим. Правильный ответ - вы любите лишь тех, кому что-то даёте. Вот в чём смысл: отдавая что-то вам, я передаю часть себя. Так как самолюбие - это естественно. Каждый любит себя. Теперь часть меня остаётся в вас. Часть моей любви теперь принадлежит вам.
Любить, это прежде всего, давать, а не получать.
|
| |
| |
ops: доктор Пек…видатний американський психолог, якщо не помиляється моя память 
