|
Сумні історії
|
|
| girlorg | Дата: Середа, 10.12.2014, 10:14 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 1717
| завжди зневажав дівчат. Для мене вони були обмеженими, меркантильними та примітивними створіннями, які за коктейль та можливість покататись на машині готові виконати будь-які твої бажання. І виконували! Деякі навіть без випивки і автомобіля. Достатньо було банального компліменту, щоб дурепа побачила в тобі Любов Всього Свого Життя і готова була відсосати тобі тут і зараз. Каюсь, я користувався цим. Неодноразово і, деколи, з особливою цинічністю. А чому б, власне, і ні? 80% "прекрасної статі" ні на що інакше не годиться. І не тому, що інші 20% це хороші дівчата, ні, вони просто настільки некрасиві, що трахати їх було б неповагою до себе. На щастя, чи на жаль, не знаю, я зустрів саме той 0,001%. Не так красива, як харизматична, вона підкупляє своїм інтелектом та дивовижною як на свій вік освіченістю, почуттям гумору, нестандартними поглядами на все на світі. Ми познайомились на вечірці, я весь вечір не міг відвести від неї погляду (в неї досить нестандартна зовнішність). Я покликав її в порожню кімнату, і вона, будучи вже досить випившою, пішла туди зі мною. Ми просто лежали на ліжку, слухали музику і говорили. Потім довго цілувалися. Потім вона пішла. Це було декілька місяців тому, і за ці декілька місяців я зрозумів, що пропав. А вона.. вона відповідає на один із десяти моїх дзвінків, погоджується на зустріч, а потім зникає на декілька днів, виходить з вк, коли я пишу їй. Якось я чекав під її гуртожитком годинами доки вона вернеться з пар — вона пішла на вписку і була там до ранку, купив їй квіти — вона дзвонить і відміняє зустріч, а на фоні чуються чоловічі голоси. Я почав з'являтись на навчанні частіше, аніж з'являвся там на першому курсі, просто щоб побачити її заспану мордочку і послухати, як вона жаліється на викладачів, нудні пари, віддаленість корпусу від гуртожитку Я не можу так, я схожу з розуму без неї. Вирішив перестати спілкуватись з нею — за декілька тижнів жодного дзвінка, потім випадкова зустріч і знову все по новій. Недавно ще вияснилось, що одна з тих закоханих дівчат, яких я взагалі слабо пам'ятаю, її подруга.Коли я уявляю, що вона може їй про мене наговорити, я жалію про все, що в мене було з нею і такими як вона. І справа в тому, що майже все, що вона скаже, буде правдою. Дівчинка ця, звичайно, і сама не ідеал — шляється будь-де, накурюється в хлам, якийсь вроді навіть друг в неї є.Ніколи не думав, що всі ці фактори можуть здаватись настільки невагомими, що я зможу закрити на них очі. Але коли бачу її, то стаю, напевно, найщасливішим у світі сліпим. Я сам розумію, які все це соплі і не те що б я дуже надіюсь на якусь пораду. Сам розумію, що в цій ситуації я невдаха і просто нічого не можу зробити. А вона, якщо навіть побачить тут цей пост, тільки розсміється, не більше.Просто, хлопчики і дівчатка, якщо робите щось, то розраховуйте на срану карму. Бо потім будете так само плакатись по всяких анонімних групах, як зараз я.
|
| |
| |
| girlorg | Дата: Неділя, 11.01.2015, 00:48 | Повідомлення # 2 |
|
Повідомлень: 1717
| Мій кіт щовечора стрибає в мою постіль і засинає біля ніг. Але вчора він ліг біля обличчя і почав його облизувати і мурчати. На ранок виявилося що мій кіт помер від старості, а ввечері напевно прощався.
|
| |
| |
| girlorg | Дата: Неділя, 11.01.2015, 21:08 | Повідомлення # 3 |
|
Повідомлень: 1717
| не будет там больше бабочек.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Неділя, 22.02.2015, 18:45 | Повідомлення # 4 |
Повідомлень: 3285
| Когда-то давно жил я в стареньком доме.
С тех пор пролетел не один уже год.
И всем его жителям было известно
Насколько уродлив был местный наш кот.
Уродливый кот был всегда узнаваем –
Он был одноглазый и с ухом одним.
И знал он, как трудно на свете бывает,
Когда ты один и никем не любим.
Оторванный хвост, и поломана лапа
Срослась под каким-то неверным углом.
И множество шрамов.. А был он когда-то
Приятным на вид полосатым котом.
Кота никогда и никто не касался.
Бутылки и камни бросали в него.
Водой ледяной поливали из шланга.
Пытаясь прогнать со двора своего.
И лапы ему защемляли дверями,
Когда он пытался войти в чей-то дом.
Страдая от боли, зализывал раны
Уже много раз он под чьим-то окном.
Но все удивлялись, насколько отважен
Был этот невзрачный уродливый кот.
И если из шланга его поливают –
Он мокнет покорно, но не отойдёт.
И даже когда в него что-то бросали,
Он тёрся о ноги о ласке прося.
Увидев детей, он бросался за ними.
Мечтал о заботе, да только вот зря..
Не мог он понять, почему в целом мире
Не встретить того, кто бы смог приютить.
И хоть он уродлив и грязен снаружи,
Но с чистой душой и умеет любить.
Однажды кота покусали собаки,
Что жили напротив в соседнем дворе.
Послышался лай и о помощи крики.
Спустился я вниз – кот лежал на земле..
Уродливый кот был ужасно искусан,
Всё тело в крови. Он почти умирал.
Пытаясь укрыться от страха и боли,
Свернувшись в клубок, неподвижно лежал.
Он знал - наступает конец грустной жизни.
И след от слезы пересёк его лоб.
Я нёс его в дом, он хрипел, задыхался.
Мне стало вдруг плохо, меня бил озноб..
Я чувствовал то, как ему было больно.
И как тяжело ему просто вздохнуть.
Но вдруг он к лицу моему потянулся
И робко меня попытался лизнуть.
От слёз задыхаясь, к нему я прижался.
Прильнул он к ладони моей головой.
Его добрый глаз вдруг ко мне повернулся –
И кот замурлыкал, почти неживой..
И даже сквозь самые сильные боли
Просил этот кот лишь о капле любви.
О капле сочувствия, что в этой жизни
Мы доброе сердце сберечь не смогли.
Я в этот момент неожиданно понял,
Что самый красивый и любящий тот,
Кто смотрит сейчас на меня, умирая,
Обычный уродливый уличный кот.
Впервые он чувствовал чью-то заботу.
Нашёл он того, кто сумел полюбить.
И счастлив, что встретил того, кто смягчает,
А не пытается боль причинить…
Он умер чуть раньше, чем мы были дома.
Я сел у подъезда с котом на руках.
Держал его долго, пока не стемнело.
В душе поселились тревога и страх.
Ведь я осознал, что несчастный калека
Меня изменил за один только миг.
Он мне сообщил о страдании больше,
Чем тысячи лекций, уроков и книг.
Он мне расцарапал не тело, а душу.
И пусть в моей жизни немало забот,
Но я к одному только буду стремиться -
Учиться любить как,
Уродливый кот.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Середа, 01.04.2015, 18:50 | Повідомлення # 5 |
|
Повідомлень: 3285
| 
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Четвер, 07.05.2015, 23:30 | Повідомлення # 6 |
|
Повідомлень: 3285
| привіт, давай спілкуватися, ти класна, давай зустрінемося
, ти красива, ти потрясно пахнеш, давай частіше бачитися, твоя усмішка-найкраще що
є на цьому світі, ти прекрасна, давай зустрічатися,
твої губи найчарівніші,
ти мені потрібна
,я тебе дуже люблю,
кохана
,я не хочу з тобою розлучатися, ні на хвилину, кохана,
у нас буде найкраща
родина
і діти,
двоє, хороша моя,
заведемо собаку
і кота, сонце моє, я втомився,
я зайнятий, пізніше подзвоню,
я зайнятий, я з друзями,
у мене немає часу на тебе,
побачимося пізніше,
ні, не забув я про тебе,
вибач,
я більше не люблю тебе, прощай...
у мене з'явилася інша
ти мені не потрібна
я не люблю тебе
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Пятниця, 22.05.2015, 18:45 | Повідомлення # 7 |
|
Повідомлень: 3285
| коли я маю 18 років зі мною познайомився хлопець з університету мого. я дівчина наївна, дуже замкнута та стидлива .в мене не було люблячого тата, на душі було холодно, я постійно була сама ..хотілось тепла та людей. я також не товариська. хлопець цей коли ми зустрілись всячески проявляв тактильний контакт і я чомусь подумала якщо цілує мене обнімає за руку тримає значить любитть значить він мій хлопець і любов він моя єдина. так було пару зустрічей. на пяту зустріч його інтерес пропав і він мені говорить що в нього дівчина і що треба з нею налагоджувати стосунки. це мені дуже розбило серце . потім він почав говорити про секс. потім що міг би спати зі мною та щоб я не привязувалась як собака. я сильно страждала від розбитого серця два тижні лежала і плакала розбита. та потім черз місяць я подумала що треба з ним зустрітись ..я сама дзвонила йому в надії на взаємну любов і домовлялась про зустріч. той приходив завжди зі вставшим членом на мене в очікуванні що зі мною буде секс також він в парках просив мінет.. а коли я його не зробила в чергове на його прозьбу він послав мене на три букви потім я дзвонила йому...він посилав мене і він записував усе на диктофон. в кінцевому результаті він побив мене під гуртожитками сильно дуже копав мене, за те що я час від часу я дзвонила і що його дівчина ревнує, щоб типу до мене дойшло що я йому нахрен не потрібна .і сказав пориві злості що записував усе всі практично наші розмови а саме як я принижалась..і що весь гуртожиток це чув. після того побиття я пішла додому і зрозуміла усе любов закінчена .ця любов тривала рік до часу поки він не побив мене.( тобто не дозабив... смисл просто вже не було..дальше добиватись якоїсь взаємності.) і цей рік що любила його я була нещаслива страждала багато плакала на протязі року. я це робила бо думала любов лиш одна і то саме ця людина. я якось не думала що інший хлопець буде і можливо полюбити іншого. адже як по мні я з ним вже зєднала серце через поцілунки і обійми. він дав мені надію сам розпочав стосунки і не поставив крапки в них. ще він срав на мене на те що я дзвонила.. навіть насмішку з мене зробив мабуть вимахувався який він.. що за ним якась дурна бігає це ж так круто.. маньячка якась...що ж вона хоче. хоча усе він розумів просто самостверджувався опускаючи мою честь.адже я своєю наївністю сама позволила. він думав дзовонить сама а мінет робити не хоче .. чого дзвонить треба їй якось помститись за таке. як він міг в мені розгледіти якусь шлюшку не сирйозну. адже я була тяжка характером. дівчина складна . дивна і соціофобна. симпатії і закоханості у мене не було адже я просто не спілкуюсь абсолютно з людьми. я подумала що то саме моя половинка бо він вів так себе я його сексуальний інтерес чи що там у нього було з любовю з усіма витікающими зпутала
|
| |
| |
| knopa | Дата: Субота, 12.09.2015, 18:27 | Повідомлення # 8 |
Повідомлень: 763
| Люди плачут не потому, что они слабые, а потому, что они были сильными слишком долгое время...!
İnsanlar güçsüz olduklarından değil, çok uzun zamandır güçlü oldukları için ağlarlar...!
|
| |
| |
| knopa | Дата: Субота, 12.09.2015, 18:28 | Повідомлення # 9 |
|
Повідомлень: 763
| Скромность и добросовестность вознаграждаются только в романах. В жизни же подобные качества, пока они кому-то нужны, используются до конца, а потом на них просто плюют.
— Ремарк Эрих Мария, Три товарища
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Четвер, 05.05.2016, 23:20 | Повідомлення # 10 |
|
Повідомлень: 3285
| Крихітна історія про найголовніше.
Ми стояли з моїм чоловіком в кафе і пили каву.
Чоловік був молодим і красивм, і я його кохала.
На мені було старе пальто, яке псувало мені життя. Я мучилася комплексом неповноцінності й ненавиділа це пальто, яке не гріло, а тільки спотворювало мене.
Кафе було дешевим, а кава несмачною.
І я мріяла, що колись ми будемо пити гарну каву в красивому ресторані, і я буду модно одягненою. А чоловік дивився на мене сяючими очима, він мене любив і не знав, чому я засмучуюся.
...Він помер молодим, а я залишилася.
І в моєму житті було потім багато різних кафе і кав, і багато модних пальто.
А його не було.
Я дуже часто згадую цей епізод, коли у мене було все, тільки я про це не знала.
Уривок з книги Олени Ріг «Про світляків та хьюмідорів»
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Вівторок, 19.07.2016, 16:39 | Повідомлення # 11 |
|
Повідомлень: 3285
| Сьогодні за сніданком я зустрів дівчину, яку любив багато років. У неї вже є чоловік і вона вагітна. Коли вона йшла, то ми привіталися, а потім зідзвонилися. І, якщо чесно, коли ми розмовляли, то мене полоскало так, як не полоскало останніх років 15.
5 років тому ми прийняли рішення про те, що розлучаємося. На той момент ми зустрічалися вже 4,5 роки і весь цей час були повністю присвячені один одному. Ми могли проводити разом по 8, 12 і навіть по 24 години протягом десятків днів без перерв і абсолютно не втомлювалися. Ми їли, спали, гуляли, займалися спортом, мріяли, дивилися кіно і телевізор, ходили в гості, розмовляли, грали в соніплейстейшн, билися, і скрізь відчували повне співзвуччя і взаєморозуміння. Ми були відображенням один одного. Звичайно, за п'ять років були і складні періоди, коли я на руках ніс її в лікарню, а вона підтримувала мене в моїх стабільно невдалих проектах, коли доводилося прощати і плакати, коли сумнівалися один в одному і в собі, але що б не відбувалося, ми завжди не могли бути одне без одного більше дня. Ми були абсолютно абстраговані від світу і хіба що спостерігали за всім, що відбувається з боку, маючи лише туманне уявлення про те, як живуть всі інші. І кожного разу, коли ми виходили на люди, то з подивом для себе виявляли, що є виявляється в світі явище, коли хтось любить, а інший дозволяє любити, коли хтось у відносинах може зовсім не любити, а лише вирішує бути разом. Ми не спостерігали цього. Нам про це просто розповідали, а ми лише знизували плечима. І кожен раз, коли ми поверталися зі світу в свій маленький світ, ми абсолютно щиро говорили, що ми любимо один одного однаково сильно і так, як ніхто інший. Ми вірили в це і знали, що це так. Як і знали, що не можна прийняти рішення бути разом, якщо бути по окремість - це все одно, що не бути взагалі. Не буду приховувати, що ми не були ідеальні і наші відносини пройшли багато самих різних людських випробувань, але це неважливо.
І ось після 4,5 років стосунків нам здалося, що наші почуття мертві, що ми трохи не такі, які повинні в ідеалі бути, що пристрасті немає і що, можливо, нам краще розлучитися. Я ніколи не забуду з якими очікуваннями ми розходилися. Нам здавалося, що ми, як вітрильники виходимо у відкрите плавання і ми думали, що цей світ сповнений стоять і значущих людей. Людей, які, як мінімум не гірше, ніж ми один для одного. Ми вважали себе молодими, красивими, перспективними і, що знайти другу половинку буде зовсім нескладно, тому що вибирати є з кого.
З тих пір пройшло 5 років і якби мені колись, років 10 чи 15 тому сказали, що я буду спостерігати те життя, яке бачу зараз, то я б у це нізащо не повірив. Зараз я бачу, як найкрасивіші і цікаві дівчата, найуспішніші й чарівні хлопці залишаються масово одні. Я пам'ятаю, як ми прийшли в 1 клас і у нас була дівчинка, яку любили беззастережно всі хлопчики і ненавиділи всі дівчатка. Якби мені тоді сказали, що в 25 років вона буде все такою ж красивою, але самотньою і розведеною, то я б подумав, що це жарт. Як і не повірив би я в те, що дівчинка, яку я любив разом з доброї дюжиною хлопців у 8 та 9 класі, в 25 років буде самотньою і дуже красивою мамою, як і інша дуже красива і неймовірно добра моя близька подруга, яку, коли я зустрічаю, у мене від захвату дихання всередині збивається (як і у всіх, хто її бачить). Я пам'ятаю, як колись в особистій бесіді вона мені розповіла, що в 17-18 років вона сприймала світ і своє майбутнє зовсім інакше. Вона говорила, що їй завжди здавалося, що вже в неї то все буде: буде велика і гарна сім'я, буде успішний чоловік і не менш успішні діти, що буде будинок і все те, про що мріє кожна. А виявилося все якось зовсім по-іншому, з чоловіком, який бив, з розлученням, з нечесними чоловіками і всіма витікаючими ... Ні для кого не секрет, що колись я багато ходив на конкурси краси і знаю долю багатьох самих красивих дівчат нашого міста. І в більшості своїй мені їх неймовірно шкода. Якби мені колись давно сказали, що ці дівчата будуть самотні,
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Понеділок, 19.09.2016, 12:36 | Повідомлення # 12 |
|
Повідомлень: 3285
| Працюю я кухарем, в одному з ресторанів свого міста, одного разу, коли я працював в вечірньою зміну, мені подзвонила моя дівчина, і сказала, що поїде до мами і вдома сьогодні не з'явиться. Мене це насторожило, бо вона до цього за 5 місяців наших відносин ні разу не говорила про батьків взагалі. Ну я думаю хуй з нею. Відпустив.
Мої підозри на рахунок дивацтва цієї ситуації мали місце бути. Буквально через півтори години вона заходить з хлопцем тримаючи його за руку в ресторан і займає місце в залі. Вона знала, що я працюю кухарем .. Десь там .. Але більшою інформацією про мою роботу вона не володіла, тому я спостерігав за цією шкурою через вікно з кухні, поки вона не підозрюючи нічого строїла глазки свого нового або що гірше - старому йобарю. Мені звичайно влаштовувати розборки на роботі було не вигідно, я ж не хочу втратити роботу через чергову шлюх*, тому я спробував діяти по іншому.
Вони зробили замовлення, офіціант приніс папірець на який все записав, замовлення який зробила ця блядь, я взяв під свій контроль і пообіцяв, що особисто для неї зроблю все в кращому вигляді.
Її замовлення складався з 3-х страв і соку, але не міг же я свою улюблену залишити без родзинки в страві. У всі я додав проносного, в великих дозах, щоб вона до кінця своїх днів дристала на толчку не виходячи звідти на свободу. Ну а в сік оцет, який посилив дію і викликав харчове отруєння.
Домовився з знайомим, він мені приніс ключі від туалету, який я закрив на момент відвідування ресторану цієї шльондри (чоловічий / жіночий), щоб додати підливи в цю ситуацію. Звичайно було дуже небезпечно цим промишляти, бо в разі чого мені могли б скоротити зарплату, але я ризикнув (але благо крім неї ніхто в туалет цей проміжок часу не зібрався) і все обійшлося.
У підсумку, офіціант урочисто несе їй її замовлення, я жадібно дивлюся через скло в зал прямо на неї, вона приступає до їжі і пробує. Через 15 хвилин, коли вона пожирала другу страву, проносне дало про себе знати і вона різко підстрибнула й побігла в бік туалету. Її як ми знаємо чекала неприємна новина, туалети були закриті і все говніще потекло по її стегнах, текло довго і нещадно, так само як і мій сміх - довгий і нещадний.
Вона вийшла вся обоісрана в зал, а я побіг до туалетів, щоб їх відкрити, чорт візьми, біля них була калюжа проносу, ніби там 300 корів одночасно Обісрали, я крізь сльози і піт з гордістю усвідомлюючи що покарання вдалося все відкрив і втік назад.
Вона із соромом залишивши гроші на столі втекла з ресторану знаючи, що цей хлопець їй навряд чи коли-небудь позвонить, а хлопець в ахуе продовжив там сидіти ще хвилин 10, потім пішов.
Прийшовши додому я виявив все її шмотки в пралці, а вона з пригніченим виглядом зустрічала мене, я запитав - "чому не у мами", вона почала природно піздеть, що не вийшло .. І я зі сміхом згадуючи деталі ситуації, назвав її повією і все розповів. Кричу було на весь двір, я ще й винен, ага, це ж я ебусь з ким попало і обманюю її .. Загалом від мене вона теж втекла зібравши шмотки, а я й не проти.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Четвер, 27.10.2016, 18:43 | Повідомлення # 13 |
|
Повідомлень: 3285
| 
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Вівторок, 22.11.2016, 22:04 | Повідомлення # 14 |
|
Повідомлень: 3285
| Твоє серце - велика гавань, в ньому сотні кораблів і човнів, яхт і підводних човнів, до причалу постійно хтось швартується, хтось відпливає. А я - я як те мертве кошеня на обочині, до мене нікому нема діла, мій човник старий і має дірку в дні, його важко помітити, але на його бортику намальована веселка. Тільки навіщо тобі веселка в гавані? Ти ж маєш сотні кораблів.
|
| |
| |
| Olenka | Дата: Субота, 29.04.2017, 22:48 | Повідомлення # 15 |
|
Повідомлень: 3285
| І не снись мені так більше, прошу тебе! Не тому, що це непристойно, а тому, що мені потім не хочеться прокидатися…
Януш Леон Вишневский
|
| |
| |
