| Olenka | Дата: Четвер, 09.03.2017, 10:46 | Повідомлення # 1 |
Повідомлень: 3285
| -— Більшість вважає, що – це неправильно, що так неможна, потрібно думати про майбутнє, замислюватись над речами і подіями, які воно принесе, ніби ці “думки” допоможуть тобі виконати бажане… На справі ж , люди замість того, щоб робити реальні речі, просто сидять і ломають собі голову цими “думками”. А що буде, а як буде, а що як щось піде не так, а що буде після цього ?
-— Це все забирає найдорожчий наш ресурс – час. Декому ще більше накручується якась нісенітниця і вони просто закидають ту справу/людей. Наш світ не стабільний, не статичний, він – динамічний, настільки, що змінюється кожну секунду. Не можливо сказати, що буде завтра, після завтра, тому що “Те, що ти будував роками, може бути зруйноване в одну мить” і нічого з цим не поробиш, потрібно просто вирішувати в той момент, що робити і як робити.
-— Люди – більша частина наших днів. Вони дивні, коли все добре, ніхто не задумається над тим, що щось може піти не так, що ти для них робиш, як, навіщо. Коли ти відмовляєш, або ж почнеш вести себе так як і вони з тобою – про ті “зроблені корисні для них справи” не згадають, забудуть, закинуть і почнуть робити щось нове, те що ніби краще, бо хтось так сказав, незвертаючи уваги на твій час, потрачені сили і так далі, ну і звичайно забудуть тебе. І не важливо чи – це одноденне затьмарення мозку, через яке перекреслюють все, чи простий прояв характеру, чи зняття маски з обличчя… Як можливо сидіти і думати про майбутнє за таких обставин ?
-— Якщо хочете зрозуміти людину, ставте себе на її місце, говоріть з нею, вирішуйте проблеми разом, старайтесь робити все тут і зараз ( у межах розумного ), і головне будьте чесні насамперед з собою, бо інколи, сам починаєш вірити в свою брехню…©
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Субота, 19.05.2018, 11:16 | Повідомлення # 2 |
Повідомлень: 4605
| Кто сказал, что волшебства не существует?
Вспомни, сколько раз, когда тебе было плохо, добрые люди приходили тебе на помощь? Угощали конфеткой, когда было грустно, давали советы, когда было больно.
Вспомни всех друзей, которые помогли тебе в трудные минуты, подняли настроение, когда было тоскливо. Которые поддержали, не оттолкнули, выслушали.
Вспомни все песни, которые ты слушал_а, чтобы успокоить чувства. Когда эмоции переполняют тебя, ты включаешь её, ту самую песню, которая увлекает тебя за собой каждым аккордом.
Вспомни все книги, все записи в соцсетях, все надписи на стенах, которые заставляли тебя улыбаться. Неважно сколько раз ты их читал_а, они всё так же прекрасны, и ты готов_а перечитывать их снова и снова.
Вспомни все вещи, которые делают тебя счастлив_ой. Вспомни все моменты, в которые ты чувствовал_а радость. Вспомни всех людей, которые помогали тебе. Вспомни всё хорошее, может его было и немного, но ты постарайся вспомнить. Представь так отчётливо, будто это происходит с тобой прямо сейчас.
И вспоминай каждый раз, когда думаешь, что мир рухнул. Вспоминай, когда хочется плакать. Вспоминай, когда стресс и тревоги берут верх над тобой.
Вспоминай, улыбайся, и с улыбкой смотри в своё будущее. Счастье здесь, совсем близко. Его нужно лишь почувствовать, понять, увидеть.
Разве это не волшебство?
   
|
| |
| |
