Напевно треба таки повертатись вже)) І так коротко про те чому я була відсутня так довго. Знали б ви скільки всього зі мною сталось за оцей місяць після поїздки. Позитвного мало і я не хочу дуже про це розписувати, бо знаю, що багато людей, які читають мою групу учасники флексу. Так от я не хочу,щоб ви читали негатив і боялись пробувати свої сили і їхати в Америку. Скажу лише те, що я для себе зрозуміла : якщо ви вже пройшли такий довгий шлях, щоб приїхати сюди, тоді живіть так, щоб ні секунди не втратити тут даремно. Я завжди вам викладала тільки позитивні фото з тих двох поїздок, які у мене були з минулими хостами(круїз і Дісней) і от всі думали, що я попала в рай, а насправді було багато проблем, які напевно і у всіх флексерів є. Після поїздки з Нейсами у мене був жахливий настрій завжди...я відчувала ніби от нарешті знайшла в Америці людей, яких реально полюбила, як своїх, з якими мала нереально круті два тижні, які мене прийняли, як свого члена сім'ї.....і тут бац і я знову вернулась до хостів, де ніякого спілкування, ніяких емоцій...вони на роботі, мала вся в книжках, хостка її мучила так якби вона в 11 класі була..4 репетитора на тиждень. Одна можливість мати з кимось якусь розмову- це чекати, коли в годині 11-12 після того, як засне мала хостка вийде курити і годувати котів, а я тоді біжу туди, ну і стараюсь хоча б нагадати,що я в домі їхньому існую. В мене свята українські якраз, хости нічого навіть не сказала..хоча я їм і подарунки приготувала і хотіла якусь вечерю святкову,але їм то все до лампочки. В той час усі Нейси пишуть мені смски, імейли і т.д...виходить я, будучи не з ними, все одно спілкувалась з ними значно більше ніж з "своїми" хостами. Також у мене був і хоумсик і все на купу. Я старалась привикнути назад до хостів, забути про те, що життя з Нейсами було справжньою американською мрією, яку я мала на два тижні, але все канікули закінчились і у мене не було іншого вибору, як просто почати жити старим життям: школа-кімната-школа. Але виявляється, що Нейси також за мною дуже сумували)) за ті два тиждня ми так зблизились, що потім не могли дочекатись наступних вихідних,щоб побачитись. Але вони і до вихідних не дочекались лол. Десь в середу, тобто три дні після поїздки вони запропонували мені переїхати жити до них!!!!! Сказати,що у мене був шок-це нічого не сказати. По-перше, вони дуже сімейні люди і я взагалі дивувалась,що вони мене на Різдво взяли чужу, а тут бац і кажуть, що хочуть, щоб я з ними жила до кінця року)) Я, звісно, зраділа дуже, але просто від самого факту, що є люди, які мене тут люблять і хочуть, щоб я з ними була. Але переїжджати я не намірювалась, бо боялась, що у них будуть проблеми з моїми уже старими хостами через роботу. Я не хотіла,щоб дві сім'ї через мене посварились. Але Нейси сказали, що їм все одно..сказали, що їм важливіше,щоб я була щаслива з ними, а ніж якісь там відносини з людьми, яких вони майже не знають, а мене от за такий малий період часу полюбили. Вперед і переїжджати скажете ви?? Я б також так зробила тепер, якби знала, як усе складеться. Але я дурна, щоб нікого не образити типу малу і хостів сказала Нейсам ні. Мені було дуже важко, бо вони неймовірно хороші люди і я жила тільки тим, щоб нарешті їх побачити на вихідних. Одним словом, отак я прожила місяць, стараючись налагодити життя з хостами, але нічого не вийшло. Все тільки далі й далі котилось в глухий кут. Історій за той місяць просто безліч і всіх їх я розказати не зможу, але у висновку я таки не витримала і переїхала. Хости дали мені 20 хв на збори, обматюкали і відвезли до нової сім'ї. Тобто те, що я збиралась зробити місяць сталось за 20 хв, а попусту втратила стільки часу зі свого року тут. Знаєте, я вам от це пишу зараз і ніби перше думала не ділитись таким, але зараз розумію, що треба, бо такі історії також повинні вас гартувати і готувати до дорослого життя тут( звернення до вчасників флексу). Мені було дуже важко..за цей місяць наплакалась, похудала і не могла нормально спати, але я винесла для себе багато життєвокорисних висновків. Живіть для себе!!!Не відтягуйте час, якщо перед вами стоїть важливий вибір!!! Будьте там, де серце ваше радіє!!! Після всіх тих проблем, які на мою нову сім'ю також звалились вони все одно так раділи, коли десь в 9 вечора мене привезли, викинули речі і поїхали. Я була у повному трансі, бо планувалось усе зовсім не так, але після довгих розмов з новими хост-батьками я зрозуміла, що треба забути ту сторінку життя і перестати про це все думати. Я хотіла кращого для всіх..в буквальному значенні і я зовсім не хотіла отакого повороту подій. Зараз я пишу вам цей пост, будучи на уроці правознавства США в новій школі)) Я викреслюю з пам'яті все, що було до цього і хочу, щоб і ви всі забули також. Зараз у мене нова сім'я, яку я фактично вважала американською сім'єю ще від листопада, коли ми зустрілись. Але зараз я вже і легально також частинка сім'ї Nace:) Don Nace-dad Dani Nace- mom Ryan Nace-brother Alivia Nace-sister Starr's Mill High School) Нове життя починається!!!!!!