MENU
Слава Україні! Допомагаємо ЗСУ
Хорошо быть тихоней (The Perks of Being a Wallflower)

Чарли — 15-летний стеснительный подросток, он замкнут и непопулярен в колледже, его мучают сложные проблемы и вопросы. Самоубийством покончил жизнь друг Чарли, и теперь подросток пытается самоопределиться, найти людей, с которыми может общаться, общество, с которым сможет себя ассоциировать. В итоге наивного и растерянного новичка в колледже Питтсбурга берут под опеку старшие студенты, которые в результате показывают ему настоящий, порой весьма жестокий мир —секса, наркотиков, насилия. Чарли взрослеет, у него изменяется взгляд на окружающий мир, претерпевают изменения и его суждения, он приобретает новый круг его общения. Также Чарли переживает первую любовь. События разворачиваются в колледже Питтсбурга в 1991-1992 годах.
2:18
Переглядів: 850 | Додав: Olenka | Дата: 07.02.2015 | Коментарі (0)

Чому варто перечитати «Гаррі Поттера»?

Рівне 17 років тому вийшла друком перша книга про маленького, але великого чарівника.

Ця казка стала джерелом і прикладом для справжньої дружби, добра і любові. Чарівний світ Гарі Поттера таїть у собі чимало загадок і секретів. Ми перечитали всі книги, переглянули всі фільми і зробили для вас добірку фактів, про які ви, можливо, навіть і не здогадувалися.

Книжкові секрети
Війна в світі чарівників була приблизно в той же час, як у світі маглів йшла Друга світова війна. У 1945 році, тоді ж, коли впав Гітлер.

У романах про Гаррі Поттера кольору грають дуже важливу роль. Наприклад, відтінки червоного кольору символізують доброту і великодушність. Ці відтінки представляють червоні одягу Грифіндора, червоні чорнила Гаррі і малиновий поїзд-експрес до Хогвартса. Зелений асоціюється з негативними подіями.

Expecto Patronum з латинської перекладається як «Я очікую захисника». Патронус Герміони - видра, Рона - тер'єр, а Гаррі - олень.

Символічні й цифри, які використовуються в серії книг, особливо 3 і 7. Наприклад, тріо, яке надається Гаррі, Роном та Герміоною, означає владу і духовну єдність трьох. Гаррі смертельно ранить Василіска третім ударом, і Гегрід стукає у двері Хогвартса триразовим ударом. Учні займаються в Хогвартсі сім років, у кожній команді з квідичу - по сім чоловік.

День, коли Гаррі й Рон врятували Герміону від величезного троля і стали друзями - це 10 років з моменту смерті батьків Поттера.

Перша книга про Гаррі Поттера була опублікована в той же рік, коли відбулася Битва за Хогвартс.

Джордж був не в змозі викликати Патронуса після смерті Фреда.

Чотири факультету Хогвартса відповідають чотирьом елементам: Гріффіндор - вогонь, Когтевран - повітря, Гафелпаф - земля, Слизерин - вода.

Напис на магічному дзеркалі Еіналеж говорить: «Я покажу не твоє обличчя, але бажання твого серця».

Оскільки більшість сюжетних подій романів відбувається в нічний час доби, Джоан вирішила Хогвартс зробити закритим навчальним закладом.

Дементори не розмножуються, а ростуть, як гриби, там, де є депресія і розкладання. У світі чарівників срібний сикль дорівнює 29 бронзовим кнати, а 17 шеклів рівні 1 золотому галеону. У світі маглів галеон дорівнює приблизно 5 фунтам. Однак курс обміну може змінюватися.

Про героїв
Ім'я Волан-де-Морт походить від французьких слів, що означають «втечу від смерті». У другому романі про Гаррі Поттера Роулінг показує нам, що фраза «I am Lord Voldemort» - це анаграма від «Tom Marvolo Riddle», що є його справжнім ім'ям.

Сіріус Блек отримав своє ім'я за назвою найяскравішої зірки на нічному небі, яка також називається Собачої зіркою. Дуже мудро, так як Сіріус, анімаг, перевтілюється в великого чорного пса.

Дамблдор - це старе англійське слово, що позначає джмеля. Коли директор Хогвартса помер, йому було 150 років.

Близнюки-жартівники Фред і Джордж святкують свій день народження 1 квітня.

Прізвище Мелфой походить від латинського слова maleficus, що означає «злодій». Драко означає «дракон».

Гаррі Поттер, який завжди мріяв стати мракоборцем, очолить відповідний відділ в Міністерстві магії. Його призначить на цю посаду Кінгслі Шеклбот, новий міністр. Гаррі більше не зможе говорити парселмовою - частинка душі Волан-де-Морта, яка дозволяла йому розуміти змій, загинула.

Лорд Волдеморт не міг любити, тому що був зачатий під приворотним зіллям.

Друге ім'я Гаррі - Джеймс, Герміони - Джейн, Джинні - Моллі (на честь матері), а бідного старого Рона - Біліус.

Беллатрикс з латинської можна перекласти як «войовниця».

Майже безголовий Нік був обезголовлений, але не до кінця - кат заносив свою сокиру 45 разів, але так і не зміг повністю відрубати Ніку голову.

Про фільм
За час зйомок усіх фільмів Деніел Редкліфф «зносив» 160 пар окулярів і використовував 70 чарівних паличок.

Річард Харріс, який зіграв Альбуса Дамблдора у фільмі, три рази відхиляв пропозицію про цю роль, так як був уже серйозно хворий. Його 11-річна внучка дізналася про пропозицію і сказала, що вона більше ніколи не буде розмовляти з дідусем, якщо той відмовиться від ролі.

Актрисі, яка відіграла плаксу Міртл в другій частині фільму, було 37 років, і вона була самої дорослої актрисою з усіх, хто грав студентів Хогвартса.

Для кабінету Дамблдора було створено 900 флаконів Пам'яті, а для декору Мармурової Сходи було написано 250 картин.

Про видання
Коли у Великобританії вийшла третя книга про Гаррі Поттера, видавець попросив не продавати її до кінця навчального дня - боявся, що школярі прогуляють уроки.

Коли виходила перша книга про Гаррі Поттера, видавець наполіг на тому, щоб записати ім'я Джоан Роулінг на обкладинці тільки ініціалами - такий трюк повинен був не відлякати від покупки хлопчиків, більшою масі не люблячих книги жіночих авторів. А так як письменниця з народження не мала середнього імені, вона вибрала для ініціалів ім'я своєї бабусі Кетлін, і з тих пір вона відома на заході як JK Rowling.
Переглядів: 950 | Додав: girlorg | Дата: 15.01.2015 | Коментарі (0)

На наступний день після приїзду ми поїхали в Вашингтон! Я, чесно кажучи, була в шоці, бо не думала, що отак-от зразу, але уже через два-три дні зрозуміла, що ці люди дуже активні і непередбачувані) Так от, ви не повірите, але приїхали ми в Вашингтон...зразу пішли в Старбакс,щоб купити гарячого шоколаду(у Вашингтоні ж холодніше, ніж у Джорджії, ми не привикли). Заходим ми в Старбакс, стоїмо в черзі і тут я просто завмираю на вигляд..хости аж настрашились, ахаха...я прислухаюсь до мелодії і чую нашу колядку Щедрик!!!! Зрозуміло, що це всесвітньо відома пісня, але я ніколи не чула її тут на УКРАЇНСЬКІЙ мові..в Америці взагалі на іншій мові по телевізору, радіо і т.д майже ніколи нічого не чути( крім іспанської). Народ, у мене серце аж завмерло від радості..спершу думала, що в мене вже якісь глюки і просто чується наша мова, але потім я почала сама співати, та й в кафе також всі сквзали, що це не англійська звучить...тобто сумнівів не було! Можливо, для вас це зараз звучить по-дурному, але уявіть собі тільки мої відчуття в душі, коли я приїхала в столицю США і через 5 хв в кафе в центрі міста чую українську колядку, неперекладену, а оригінальну...одним словом радості не було меж. Вашингтон зустрів мене найкращим способом!!! Пізніше ми зразу пішли в Музей Національної історії...той самий, де знімали усі фільми " Ніч в музеї", "National Treasure" ...і ще багато. Потім під час тижня ми якраз ходили на " Ніч в музеї 3" ..так дивно знати, що я була в усіх тих місцях. Від музею справді шикарні враження: здоровені динозаври, щелепа акули, яка б просто зараз 10 людей проковтнула, не пережовуюючи. У відділі біжутерії, коштовних каменів також просто нереальні речі...є кольє, яке Наполеон подарував своїй коханій. Аж дух захоплює таке бачити. Але від чого в мене справді дихання зупинялось, то це, коли я бачила речі з України! Там були різні рідкісні камені з Криму, Калушу, Сум. Після музею ми були ще в Меморіалі Лінкольна, де його величезний пам'ятник просто стоїть і ніби пильнує кожного, хто приходить. Тоді ми були біля Білого Дому, але через те, що цей день була неділя- нас не пустили в середину. Тоді були в Музеї Національних Архівів...там, де чувак з National Treasure вкрав Декларацію Незалежності. Потім ми ще довго катались по місту. Американці так пишаються тим, що Вашингтон- старе місто, але побували б вони у нашому Києві, Львові та чи навіть у моєму містечку Стрию...архітектура і пам'ятки нічим не гірші.
Переглядів: 887 | Додав: girlorg | Дата: 13.01.2015 | Коментарі (0)

І так...нарешті викладаю вам усю суть моєї відсутності!!!! Як ви всі знаєте, я познайомилась з Livvie на круїзі,ми досить таки добре зійшлись характерами і після цього намагались якнайбільше спілкуватись чи то по телефону, чи смсками, чи в соціальних мережах. Після круїзу ми бачились три рази, з яких я з її батьками говорила хвилин з 40 з усіх трьох зустрічей разом. Після цього дня,проведеного разом на футбольній грі, я думала, що побачу її аж через три тижні, бо після закінчення семестру вони зразу мали їхати до своєї родини на 2 тижні. Але вийшло так, що в четвер тато Livvie подзвонив моїм хостам і сказав, що вони хочуть взяти мене з собою!!!!!! Сказати, що я була рада-це нічого не сказати, бо ви навіть не уявляєте, які вони хороші люди. За ті моменти зустрічі, коли я з ними була я отримувала більше уваги, питань, щирості, ніж я отримала за весь час перебування в Америці разом взятий) Все було не так просто, бо я така людина, яка любить " їсти себе зсередини, так скажем" ... я дуже переживала, плакала навіть, бо не хотіла образити хостів, але мої хости-дуже прямі люди, вони не признають ніякої сентиментальності, навіть інколи зовсім холодні до якихось теплих розмов...тому ось моя хостка прямим текстом сказала:"you'll be am idiot if you won't use this opportunity". В мене був один день на роздуми по суті...навіть менше. Хости майже випихали з дому, щоб я їхала, лол..Livvie засипала смсками про те, як вона хоче, шоб я поїхала і. яка вона уже excited..тому я таки погодилась! Отже, чекайте постів про Пенсильванію, Меріленд, Вашингтон, Нью-Йорк.
Переглядів: 928 | Додав: girlorg | Дата: 10.01.2015 | Коментарі (0)

Переглядів: 1022 | Додав: girlorg | Дата: 09.01.2015 | Коментарі (0)

Я просто дужеееее хочу поділитись з вами враженнями від перегляду Hunger Games, Mockingjay...народ-це вишка!!!!!! США зараз взагалі просто вибухає від цього фільму, я, звісно, також чекала третьої частини, але я і уявити не могла, що все буде настільки круто...вчора була в кінотеатрі, люди, фільм був настільки емоційний, дуже інтенсивний...я в деяких моментах аж дихати не могла...подія за подією, емоція за емоцією..сльози, плакала дуже!!!! Ще, знаєте, може хтось скаже,що я дуже все максимілізую з моїй патріотизмом, але вже, яка я є- така є. Так от, дивилась я ті моменти, де в героїв пробуджується та ненависть до столиці, де пробуджується бажання бути вільними- я ридала просто, бо для мене згадувався Майдан...вся ота охорона вони для мене, як Беркут були. А в епізодах, де частково були бойові дії і, де головна героїня приїхала до себе додому, де все стало спустошеним і знищеним..ну, от чесно мені просто уявлявся Донбас. Подивіться цей фільм першою ж нагодою!!! І ще, якщо ви володієте англійською, то подивіться мовою оригіналу, повірте- це значно краще. Я лише трейлер на російській подивилась, якась атмосфера не така)) Are u, are u coming to the tree? .... We must be free.
Переглядів: 989 | Додав: girlorg | Дата: 20.12.2014 | Коментарі (1)

Що таке сенс буття? Над своїм сенсом буття мало молодих людей задумуються.. В більшості люди які прожили пів сторіччя усвідомлюють, для чого вони живуть і що є їхнім сенсом буття. Люди які пройшли війну їхнім сенсом буттям було боротись за вільний народ, вільну країну, і зумівши пережити ті важкі часи коли люди вбивали людей, ґвалтували жінок і вбивали не винних немовлят, не зламавшись і не піддавшись своїм страхам люди виживали, створювали сім’ї і боролись з ворогами… Моїм сенсом буття є люди які в ньому займають та створюють саму мене. Вони мені дарують щастя, радість, сум, сльози, розчарування. Ці чинники впливають на мій вибір життя і цим я вибираю своє буття. Поки я ще не виросла і достигла своєї самореалізації сенсом мого буття є мої здорові, завжди усміхнені батьки.. які дарують мені радість , тепло , і любов. Навчання яке у подальшому моєму житті складатиме чи не найбільше частину мого майбутнього. Друзі які мені помагають у складні моменти життя, підтримують при кожній моїй невдачі . А зараз я мрію щоб був мир у світі, здоровий розсудок у людей і не було насильства. У моєму майбутньому був любимий чоловік, здорові діти, по квартирі бігала собачка, яка б нас з радістю зустрічала з роботи, і ми щасливі… Звичайно у моєму сенсу буття немає нічого такого визначного, але створити міцну і щасливу сім’ю не кожному вдається. І не кожен вміє розпізнати і втримати своє щастя.

Переглядів: 804 | Додав: girlorg | Дата: 09.11.2014 | Коментарі (0)

не віриться, що знову минув черговий рік мого життя. Не буду спорити, що це звичайний рік. Кожен рік, та що там?! Кожен день мого життя є не звичайним, може мені і здається, що всі мої робочі будні сірі та однакові, але це не так, просто не завжди є настрій це помічати. Ось мені вже 19, о Боже! На наступний рік вже 20, Господи час так швидко летить, що не встигаєш оглянутися, а твоє дитинство вже далеко, ген за небокраєм. Цей рік був водночас важким, але знаєш і було багато приємних та незабутніх моментів, котрі залишуться в пам'яті назавжди. Було багато радості та розчарувань, багато щастя і сліз...загалом було все. Щось у 18 я спробувала вперше, щось було для мене вперше і хтось був для мене першим. Першим справжнім коханням у моєму житті з'явився Ромашка. Мій світ, мій Всесвіт, моє все. Чесно, я навіть вже не уявляю як була без нього. Мені здається, що все своє життя я чекала, я жила лише для того, щоб зустріти його. Можливо тому мені і з іншими не виходило щось, бо десь підсвідомо я чекала саме на нього. На своє перше і останнє кохання, бо окрім нього мені ніхто не потрібен. Млинець, мені і досі важко усвідомити те, що мені вже 19. Мені не хочеться старіти, мені ще стільки хочеться спробувати в цьому житті, а час невблаганно рухається вперед. Я інколи замислююсь про майбутнє і мені стає страшно, адже далі там невідомість. Адже ми не знаємо, що чекає нас завтра, і мені страшно від того, що я даремно проживу своє життя. Що нічого не побачу і що нічого не спробую із списку речей котрі значаться в мене у мріях. Я так багато всього хочу, але так мало можливостей або це я так мало стараюся... 19 років...ти не уявляєш як в це важко повірити. Колись в дитинстві так прагнула стати дорослішою, а тепер б усе віддала, щоб потрапити у те далеке минуле, де мене ніщо не хвилювало, де можна було ні про що не хвилюватися, бо всім опікувалися старші. А тепер ти сама відповідаєш за свої вчинки, за свій вибір і за свої дії. Знаєш, мені здається, що чим старшим ти стаєш, тим менше справжніх друзів у тебе залишається. Адже ті, хто був зі мною у 18, у 19 поряд їх вже нема. Життя відсіює лишніх, але інколи зі щемом в душі я згадую як чудово було колись з тими людьми, котрі зараз навіть про мене не згадують. І до болю в серці мені інколи їх не вистачає... Ми всі дорослішаємо, це не змінити.... Але інколи так хочеться все повернути, і повернути тих людей...
Переглядів: 923 | Додав: girlorg | Дата: 18.06.2014 | Коментарі (1)

❤ ❤ ❤ це був останній шкільний дзвоник нашого життя, я ніколи не забуду як я йшла в перший клас,який потім виявився найменшим класом за всю історію школи(5 учнів),потім початок дружби,яка триває вже 11 років,перша любов,аахах,перший похвальний лист,перша олімпіада,тут понеслось,за тим 1.09.2012 до нас прийшли нові учні,котрі стали невід*ємною частинкою нашого класу,ми дуріли,затопили школу,сумки були у воді з крейдою,у нас склалися сім*ї,навіть була *любов* ,робили збитки,не ходили на уроки,а потім разом діставали,проте ніхто нікого не здавав))))))))) ми поринали у чудовий світ,але тоді думали як би ту школу швидше закінчити... А тепер здійснилось бажання,ми закінчили школу,отримали медаль,атестати, і все...закінчилось наше шкільне життя...ми більше не будем вчити на перерві фізику,не будем збиратися до нашої школи,більше не сядемо за шкільну парту і не будемо дурачитись...
Юлька Хендога і Роксоланка Яворська-це мої найкращі дівочки,завжди щось вміли придумати,вислухати і розсмішити,люблю вас ❤ ❤ ❤
Владик Барабаш-це людина-позитив,напевне,єдина людина в класі котрий міг говорити безперестанку,а як не говорив,то ржав)))
Васька Лопотич,ох тут без коментарів,однокласники зрозуміють,ахахах,тільки з ним я вічно сварилась,а на останній дзвоник так не хотіла покидати школу,що сказала,що би 2 роки ще з ним вчилась,ахаха))
Володя Моісей - завжди червонів при якихось смішних ситуаціях,це завжди будемо пам*ятати Олежик Дмитрів - це той,хто ніколи не переживав і вміє чудесно креслити,але для мене заразочка хіба раз накреслив)) 
Васька Фединишин - це єдиний однокласник,який не курить і йому все було паралельно))
Дімка Мартинів та Ванічка Сворень - так рідко до школи ходили,але коли приходили то було свято)))
30 травня 2014 р - цей день ніколи не забудемо,всі плакали,обнімалися,розуміли,що це останні моменти,але ми їх пам*ятатимемо завжди,плакала вся школа:наш клас,всі вчителі,учні середніх та старших класів і взагалі ліві люди,ми розуміли,що то кінець,більше так не зустрінемось,ми з дівчатами після урочистої частини обійнялись і пообіцяли,що ніколи не забудемо одна одну і допоможемо в складну хвилину,дівчаточка мої.ЗАВЖДИ БУДЕТЕ ЗІ МНОЮ )))
мої однокласники,я вас дуже люблю і не хочу з вами розлучатись,дякую вам за той час,що провели разом,я за вами буду дуже сумувати,люблю вас сильно)))<3 ❤ ❤
 
Наталія Май – Прощавай рідна школа моя - 
Переглядів: 1102 | Додав: girlorg | Дата: 01.06.2014 | Коментарі (1)

« 1 2 3 4

Школа • Любов • Відносини • Секс • Тіло • Здоров'я • Життя


Все про дорослішання, менструацію, такі дні, дозрівання,безпечний секс,статеву зрілість та підліткові проблеми

15 запитань про секс Як досягти оргазм Біль при сексі Анальний секс Про поцілунки Позбуваємось синців завагітніти після першого разу Хлопець хоче сексу Як робити мінєт "Люблю" і "кохаю" різниця Про перший секс Займатися сексом