|
Чому я не хочу залишитися закордоном. Та як мігрантам влашту
|
|
| Модератор форуму | Дата: Неділя, 18.09.2022, 13:50 | Повідомлення # 1 |
| Європа побудована таким чином, що всі зп більш-менш урівняні, тож в рамках ціни на житло немає великої різниці скільки ви заробляєте, всі будуть платити кредит досить довго.
Якщо взяти умовну фінансову незалежність, коли не потрібно працювати, а просто живеш і насолоджуєшся життям, знаючи, що є доходи, які не залежать від тебе, коли відчуваєш, що на тобі немає кредиту і забовязання працювати допоки не виплатиш всі борги.
Штатах є інвестиції в фонди + володіння нерухомістю, в Україні преславути однушки біля метро, які можуть спокійно гарантувати дохід для життя.
Так ось в Європі це НЕМОЖЛИВО, бо система побудована так, що їй потрібні люди, які будуть працювати ЗАВЖДИ. І так і буде, подивіться на оточуючих, в Європі немає теми ЯК СТАТИ НЕЗАЛЕЖНИМ, зато є теми як взяти кредити і працювати завжди, а взамін вам як слухняному рабу дадуть їжу, квартиру (яка не ваша на найближчі 20-30 років) і полікують хвороби (якщо серйозна, бо якщо щось мале, то ідіть домой пийте аспірин).
Як європейці зробили так, що слухняні люди їдуть до них і погоджуються з контрактом (ти мені працювати завжди завжди, я тобі їжа, медицина і житло (але на найближчу треть життя воно не твоє))
А на рахунок особистого життя :
Я закордоном 5 років і наладив особисте життя . Відчуття ніби не живу а проживаю що не одне і теж...
Тут людським почуттям місця нема, нескінченний рух, як видимість ґрандіозних планів без сенсу реалізації. Мчимо, та недвижні
Тут складно. Всі зайняті роботою + немає свого куточка (житла). І всі багато багато працюють. А як кажеш що ти плануєш повертатися в Україну на майбутнє то не дуже хочуть продовжувати знайомство
Всі хочуть тут залишитися. А я навпаки трактував закордон як заробітки. Щоб купити житло ітд
|
| |
| |
| knopa | Дата: Неділя, 18.09.2022, 13:50 | Повідомлення # 2 |
Повідомлень: 774
| Європа побудована таким чином, що всі зп більш-менш урівняні, тож в рамках ціни на житло немає великої різниці скільки ви заробляєте, всі будуть платити кредит досить довго.
Якщо взяти умовну фінансову незалежність, коли не потрібно працювати, а просто живеш і насолоджуєшся життям, знаючи, що є доходи, які не залежать від тебе, коли відчуваєш, що на тобі немає кредиту і забовязання працювати допоки не виплатиш всі борги.
Штатах є інвестиції в фонди + володіння нерухомістю, в Україні преславути однушки біля метро, які можуть спокійно гарантувати дохід для життя.
Так ось в Європі це НЕМОЖЛИВО, бо система побудована так, що їй потрібні люди, які будуть працювати ЗАВЖДИ. І так і буде, подивіться на оточуючих, в Європі немає теми ЯК СТАТИ НЕЗАЛЕЖНИМ, зато є теми як взяти кредити і працювати завжди, а взамін вам як слухняному рабу дадуть їжу, квартиру (яка не ваша на найближчі 20-30 років) і полікують хвороби (якщо серйозна, бо якщо щось мале, то ідіть домой пийте аспірин).
Як європейці зробили так, що слухняні люди їдуть до них і погоджуються з контрактом (ти мені працювати завжди завжди, я тобі їжа, медицина і житло (але на найближчу треть життя воно не твоє))
А на рахунок особистого життя :
Я закордоном 5 років і наладив особисте життя . Відчуття ніби не живу а проживаю що не одне і теж...
Тут людським почуттям місця нема, нескінченний рух, як видимість ґрандіозних планів без сенсу реалізації. Мчимо, та недвижні
|
| |
| |
| Olga Baziuk | Дата: Середа, 28.09.2022, 23:20 | Повідомлення # 3 |
| Після проведеного часу в Європі я зрозуміла декілька важливих речей.
Я в жодному разі не хочу образити чужу культуру і вдячна за все,за тепле ставлення до українців,але будьмо чесними.
Такого сервісу як в Україні немає ніде. Такого рівня б'юті-індустрії та фахівців в галузі косметології.
Стоматологи- найкращі в Україні,клініки та процедури?
Тільки у нас!
Вибір продуктів,вибір магазинів,вибір найсмачніших ресторанів. А якою популярною та якісною у нас стає фермерська індустрія.
Продовжимо?
Найдешевший мобільний зв'язок,домашній інтернет,найдешевше таксі, найдешевша почта,цілодобові аптеки та магазини,які працюють за графіком а не коли їм заманеться.
Найулюбленіше: В нас до лікаря можна потрапити сьогодні-завтра а не з липня по грудень.
Банківська система яку можна порівняти лише з американською налаштована онлайн без тисячі папірців,черг та тижневих очікувань. І всі наші документи від паспорта до ковід сертифікату- в одному додатку!
І ще багато іншого...
А ми цього навіть не усвідомлювали,приймали як належне,не цінували.
І поспішали робити все як у Європі, хоча були на п'ять кроків попереду.
Україна під час війни працює на багато швидше ніж Німеччина, Італія чи інші країни без воєнних дій.
Я точно знаю що колись настане той день,коли кожна європейська країна,дивлячись на нас скаже:
Ми хочемо жити як в Україні
Автор з фейсбуку. Нагадайте хто??
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 27.10.2022, 14:08 | Повідомлення # 4 |
Повідомлень: 4605
| Зробили так, що слухняні люди їдуть до них і погоджуються з контрактом (ти мені працювати завжди завжди, я тобі їжа, медицина і житло (але на найближчу треть життя воно не твоє)) країна побудована таким чином, що всі зп більш-менш урівняні, тож в рамках ціни на житло немає великої різниці скільки ви заробляєте, всі будуть платити кредит досить довго. Відчуття ніби не живу а проживаю що не одне і теж...Тут людським почуттям місця нема, нескінченний рух, як видимість ґрандіозних планів без сенсу реалізації. Мчимо, та недвижні
|
| |
| |
|
| Olenochka | Дата: Вівторок, 22.11.2022, 14:19 | Повідомлення # 6 |
|
Повідомлень: 4605
| США, як вони кажуть, «вільна країна», але тільки на перший погляд. Насправді до цієї гарної картинки — стрижених газончиків, фонтанчиків, клумбочок, — можна «торкатися» лише очима. Кругом стоять таблички no trespassing («не заходити на територію»). Земля розділена і завжди чиясь. У лісочок ходити не можна, бо там койоти, змії чи щось зарегульовано. Багато пляжів з виходом до океану є приватними. Тобто ти не можеш туди навіть зайти, бо це чиясь територія. Приїдеш в якесь місто — там найближчі до пляжу парковки будуть суто для місцевих жителів.
Рабство нікуди не зникло — воно просто змінило свою форму. Якщо раніше людина була рабом іншої людини, то нині — страхової компанії або банку. Якщо у тебе немає кредитної історії, кредитної картки — ти лузер. Тобі треба або постійно знімати готівку, бо платити з дебетової картки ще та історія: наприклад, ти платиш за щось, твої гроші «заморожуються» на картці, минає два дні — ще одна транзакція, і списується така ж сума, а ця перша транзакція висить, доки не спливе її термін. Потім за тиждень гроші повернуться, але виглядає дивно. Легально, але геть не чесно.
Був стереотип, що США — найкраща країна зі свободою вибору. Так, у центрі Бостона можна зустріти людину, яка курить траву — і їй нічого ніхто не зробить. Але там немає справжньої свободи, усе зарегульовано. Нам розказують, якою має бути правильна демократія, але у них її немає. В Україні, попри корупцію і му*аків, яких часто зустрічаєш (а їх не менше і в Штатах, і в Європі), ця свобода є.
Ще з дитинства навʼязували думку переїхати в США, бо «там багато грошей і можливостей», але ж ніхто нічого не «насипає» просто за те, що ти в країні, а платять за роботу. Ти гвинтик у великому механізмі, якого привезли для виконання задач.
У Штатах насправді велика дискримінація, расизм нікуди не зник. Звідси випливають рухи на кшталт Black Lives Matter. Це сильно відчувається. Як і негатив від афроамериканців до людей з білою шкірою. Але це не повсюдно. Ти можеш прийти до установи, де персонал — афроамериканці, і взагалі не відчуваєш упередженості, люди привітні.У Штатах велика сегрегація не тільки за кольором шкіри, а й класова. Їдеш містом, бачиш квартал з гарними будиночками, скошеною травою, красивими фонтанчиками та клумбочками, а через пів кілометра тією самою вулицею — трейлерні парки з вагончиками 6 на 10 метрів, поруч валяється мотлох.Так само існує сегрегація за територіями. Є загальні закони для всієї країни, а є закони й порядки для конкретного штату. Як і податки. При цьому у селищі або місті, де ти проживаєш, будуть свої правила, податки, штрафи.До того ж у Штатах поширені «клуби за інтересами»: гольф-клуби, яхт-клуби, «фейсконтроль» за одягом (голубенькі футболочки, білі кепочки, білі шортики)... Там такого дуже багато. І ще спробуй туди потрапити! Можливо, воно тобі й не треба, але абсолютно весь бізнес ходить у такі клуби.Загалом США — це країна лицемірних і егоїстичних людей. Певно, звучить грубо, але це моя думка. Хоча в цьому є і плюси, наприклад, дотримання особистої дистанції. У нас ти стоїш у черзі, і обов’язково хтось встане за 30 сантиметрів від тебе і дихатиме вчорашніми котлетами в потилицю — це дратує. Там цього немає: ближче, ніж на півтора метра, до тебе ніхто не наближається. Якщо ж так випадково сталося, то людина перепросить за вторгнення у приватний простір.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 23.11.2022, 15:53 | Повідомлення # 7 |
|
Повідомлень: 4605
| Цитата Крім того, що старшою стаю, то більше розумію, що не хочу присвячувати своє життя суто роботі й нецікавим проєктам. У мене є подорожі, кохана людина, ютуб-канал зрештою — навіщо жити, щоб працювати? Тож влітку цього року я облишила найману роботу й вирішила запустити власний бізнес — компанію Artenko. |
| |
| |
| Olenochka | Дата: Вівторок, 13.12.2022, 12:38 | Повідомлення # 8 |
|
Повідомлень: 4605
|
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 22.12.2022, 17:01 | Повідомлення # 9 |
|
Повідомлень: 4605
| Я розмірковував над тим, "що може запропонувати Німеччина пересічному німцю". Так от: тільки тимчасову соц підтримку щоб він не здох з голоду якщо залишиться без роботи. Все.
Але ще важливо поставити питання, що ті ж самі країни будуть вимагати від своїх громадян. У тих же самих німців це десь 40+% від зп. Плюс додаткові податки на авто, на собаку, страхування електросамоката і.д.
Тому усе просто: у нас ти розраховуєш сам на себе, але ти вільний і ніхто нічого від тебе не вимагає. У німців ти по дефолту винен державі, але якщо що - з голоду не помреш.
|
| |
| |
| Анонімно | Дата: Неділя, 25.12.2022, 11:07 | Повідомлення # 10 |
| Що мені може дати закордон?
Маю свої куточки та не один. Два сади, городи та поле.
Річка риба безкоштовно, з поля картопля,з власного винограду робили вино,з яблук сік ітд. Грибів та ягодів повно в сезон. Молочну продукцію, купляю по сусідству за дешево.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Вівторок, 10.01.2023, 12:58 | Повідомлення # 11 |
|
Повідомлень: 4605
| У цю країну важко було потрапити, а ще важче — звідти поїхати. Причому там ніхто насильно не утримуватиме — ти робитимеш це сам, перебуваючи в полоні ілюзій та бажань.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 18.01.2023, 14:11 | Повідомлення # 12 |
|
Повідомлень: 4605
| я переїхав із міста до села, бо виникло бажання сповільнитися. захотілося більш збалансованого життя, ближче до природи з меншою кількістю людей навколо.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 13.02.2023, 12:56 | Повідомлення # 13 |
|
Повідомлень: 4605
| Цитата Щодня близько тисячі українців подають документи на еміграціюЩодня близько п'ятисот українців ступають на чужу землю у пошуках кращого життяЗ метою залишитись тамЦі люди відмовляються від своєї культури і своїх звичаїв, своєї віриБільшість з них до кінця життя працює чорноробочимиТак і не діставши статусу громадянина чужої країниА, можливо, їхня біда полягала в тому, що відповідь треба було шукати в собіА не в підручнику географіїТи сам собі країнаЗроби порядок в своїй голові |
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 15.02.2023, 11:38 | Повідомлення # 14 |
|
Повідомлень: 4605
| Перша реакція на незручну правду-заперечення. Саме так реагують мрійники про Канадський рай на подібні ролики. Набагато простіше переконувати себе кліше"у мене особисто все буде по-іншому, дорогу подужає той, хто йде, Канада не для слабаків"... Бажаючі випробувати на своєму досвіді будуть завжди, але таких бажаючих мудре прислів'я не називає розумними.
Найбільша ілюзія емігрантів в тому, що вони бачать розкішне життя везунчиків і впевнені, що їм так само пощастить) багатий і ситий світ Америки існує і буде паралельно з світом емігранта.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 16.02.2023, 18:31 | Повідомлення # 15 |
|
Повідомлень: 4605
| Я б хотів себе побавити смачненьким. Але стейк з мармурової яловичини — не з дешевих. Віддавати пару тисяч гривень за шматок м’яса — це для дуже багатих.
А звичайну шаурму, піцу чи шашлик брати не хочеться. Отак і живемо. Мівіна форева!
|
| |
| |
