|
Чому я не хочу залишитися закордоном. Та як мігрантам влашту
|
|
| Olenochka | Дата: Пятниця, 17.02.2023, 15:23 | Повідомлення # 16 |
Повідомлень: 4510
| Ulysses syndrome - Wikipedia
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 20.02.2023, 12:47 | Повідомлення # 17 |
|
Повідомлень: 4510
| Якщо немає чого втрачати то в Канаді можна жити ,але якщо щось маєш і при цьому не маєш кінського здоров'я то нафіг та Канада потрібна
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 01.03.2023, 12:11 | Повідомлення # 18 |
|
Повідомлень: 4510
| Не так важливо скільки ти заробляєш, як важливо скільки у тебе лишається після усіх витрат. Якщо ти працюєш на мінімалку, то у тебе після усіх витрат лишаться тільки борги. Ти нічого не заробиш в Канаді, через невиправдану дороговізну в усьому. Починаючи від житла, телефону, інтернету і закінчуючи їжею. Все дуже і дуже переоцінено. А головне, чого немає в Канаді, це життя. Є тільки робота - дом - супермаркет - дом. В Україні люди так не жили. Але їдуть люди по світу не за всласним бажанням. У переважної більшості, після цих канадських "веселощів" відкривають очі на те, що не все тут помазано маслом і гроші нікому з неба не падають. Хоча до переїзду в Канаду більшість мала саме такі стереотипи про Канаду. Думаю, що після цього люди починають цінувати те, яке життя ми мали в Україні. Як добре люди саме жили повноцінним життям, а не таким як в цій Канаді. Канаді не потрібно і ніколи не потрібно були ваш розум, ваші знання, ваша освіта, ваша культура. Канаді потрібно лише, щоб ви їхали для того, щоб виконувати важку, брудну, некваліфіковану роботу за мінімалку. І щоб ви винаймали житло по 1,5 - 2 тис. дол., викидаючи фактивно в кишені товстосумів свої зароблені важкою працею гроші. Щоб ви платили за інтернет по 100 дол. на міс. і стільки ж за телефон. А ці товстосуми будуть пильно дивитися, щоб в Канаду не зайшли провайдери, які зіб'ють їм ціни на цей інтренет, телефон. Щоб не прийшли забудовники, які стануть будувати на цих канадських полях з бур'янами доступне житло. Бо тоді, вони втратять тих українців, якіпашуть місяць на важких роботах тільки для того, щоб вижити, а не жити. Хто ще не приїхав в Канаду, то подумайте. А якщо хочете самі спробувати, то як то кажуть велкам ту Кенада.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 01.03.2023, 12:24 | Повідомлення # 19 |
|
Повідомлень: 4510
| в Канаді много замерзшей земли, но она не твоя, а принадлежит тем, кто приехал 100-150 лет назад и их наследникам. Задача иммигрантов поддерживать инфраструктуру и уровень жизни тех, кто приехал значительно раньше.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Вівторок, 07.03.2023, 11:26 | Повідомлення # 20 |
|
Повідомлень: 4510
| Справа в тому що до 80x США і Канада були вершиною добробуту: багато виробництв, розкішні будинки, дешеві і висококласні медицина, освіта, часто в родині працював тільки чоловік. Далі серія тектонічних зрушень: виведення промисловості в Азію, ослаблення фінансового контролю і спекулятивний банкінг, транснаціоналізація мислення капіталу і пізніше держави, призвели до зниження доходів занепаду народжуваності, підвищення податків і відкриття шлюзів імміграції.
Іміграція в Канаду та США була актуальною доцільною до 90х років. Зараз ці країни впали економічно і нічого особливого собою для Українців не представляють. Тут абсолютно нічого не має ні в плані туризму, ні відпочинку. Це країни для роботи а не для життя і тут з кожним роком зменшується купівельна спроможність людини.
|
| |
| |
| Анонімно | Дата: Середа, 08.03.2023, 21:51 | Повідомлення # 21 |
| О чем мечтают айтишники? | DOU Додано (08.03.2023, 21:58)
---------------------------------------------
Ти 100% правий — у майбутньому, коли війна скінчиться, коли повернеться Крим, коли Україна буде в НАТО та ЕС — не треба буде їхати до Європи.
Як людина, яка ніколи не полишала України навіть заради відпочинку у Туреччині я радо переїхав би до звільненого Криму і допомагав заробляти валюту з аутсорса (як робив усі 20+ років).
АЛЕ ! Майбутнє — воно завжди ЗАВТРА, але ніколи не сьогодні чи навіть «через 2-3 тижні»!
Коли я був у школі — мені казали що моє покоління у 21 віці буде жити при комунізмі. Винайде Мієлофон, Машину Часу, буде літати на інші планети у «вільний пошук»...
Реальність виявилася дещо іншою: 90ті, банди, рекет, збір металобрухту та городи з картоплею. Мівіна замість грошей. Гуманітарна допомога, яку продавали як секонд-хенд. І повне, жахливе зубожіння без будь — яких перспектив. Інженери та вчені, які мали створювати зореліти — працювали на іноземних хазяїв на ринку.
Але Україні пощастило: вона не застрягла в совку як Білорусь і дурний Бандюкович так і не став справжнім диктатором як Хуйло з Тараканом.
Помаранчева революція, Революція Гідності — Україна зробила свій Європейський вибір! Отримала шанс стати повноцінною, розвиненою державою як Польща...
І знов реальність виявилася дещо іншою: ніякого ЕС, ніякого НАТО, натомість окупація Крима, війна на Донбасі, утричі знецінена гривня, утричі підняті тарифи на усе, знов зубожіння без будь — яких перспектив.
Але навіть у гірші роки української незалежності, навіть серед москалів ніхто і уявити не міг що Україна дуже скоро стане плацдармом 3 світової війни! Усе що було в Афганістані, Іраку, Лівії, навіть В’єтнамі — здається «невеличкими конфліктами» у порівнянні зі справжньою війною на знищення! Навіть за часів другої світової — не усі воюючи країни зазнали стільки жертв та руйнації. І жодна з республік колишнього СРСР не зазнала гіршої долі після розпаду.
Якщо писати книгу про незалежну Україну — вона має бути написана сльозами та кров’ю!
Хочеться вірити що «Ренесанс України» колись неодмінно настане. Але «треба ще трішечки потерпіти» ...
Мені вже під 50 років. Кажуть що у кожної людини на світі десь є двійник. Я уявляю що мій двійник ці 50 років прожив десь у країні НАТО. Чи бачив він війни? Так: НАТО воювало у декількох країнах, чи бачив він кризу — так, світова криза зачепила усіх, але чи колись у житті він відчував себе настільки незахищеним, безпорадним і невпевненим у майбутньому як українець?
Звільнення з роботи — ось найстрашніше, що може чекати у житті людину з «декадентської» Європи!
Можливо до війни ІТшники мали обирати: бути звичайними роботягами у Європі, або «середнім класом» в Україні. Можна було плекати мрії про краще життя.
Зараз це вибір між спокійним життям та зануренням у безумство. І це навіть якщо не розглядати фізичні ризики примусової могілізіції чи ракетного удару.
Так может думать на эмоциях человек, сидящий год в тылу, но показывающий при этом симптомы ПТСР. Сообщения о смертях и обстрелах уже не ужасают так сильно, как в первые дни войны, чувства как будто немного притупились, но это гнетущее тяжелое ощущение страны в войне всё равно отравляет мозг и мешает думать и жить нормально, не говоря уже о планировании.Втеча з України — це більше не «політ за мрією», це банальний порятунок залишків своєї особистості!
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 09.03.2023, 11:33 | Повідомлення # 22 |
|
Повідомлень: 4510
| Stan simple6 miesięcy temu @Lenochka! MyLife Кожна людина " є коваль свого життя " і до всього звикає... Але набагато легше шось собі " накувати" чи до чогось звикнути в рідній країні і на рідній мові.... Канада чи інша країна ніколи не замінить рідну країну і мову, тому звикати прийдеться довгими роками через " душевні синяки і переломи"...Потрібно зрозуміти шо в Канаді НЕМА соціальних програм таких як в європейських країнах, одним словом окрім безкоштовної соціальної медицини, там безкоштовного соціального забезпечення практично НЕ існує, ну ну хіба що тимчасові гуртожитки/ребцентри для наркоманів чи для тих хто тільки вийшов з в'язниці і починає нове життя, максимум на 3 місяці, але і тих гуртожитків на пальцях можна перерахувати ....Для новоприбулих біженців з України чи з других країн які в процесі війни ( Сирія , і т.д) ніяких реальних програм в Канаді не існує, тільки разова грошова допомога і право на роботу, а там ти сам по собі, йди куда хочеш і живи де хочеш....Тому в чужій країні не знаючи мови і не маючи родини чи близьких друзів ,добитися успіхів буде тяжко, ну хіба шо така людина є професійна і з рідкісною і однією з найпотрібніших професій такик як "атомщик" чи " космонавт" , тоді люба держава у всьому поможе...Бажаю Вам устроїти своє життя і не важно де і в якій країні, тільки би там був Бог ....
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Четвер, 09.03.2023, 14:05 | Повідомлення # 23 |
|
Повідомлень: 4510
| Хтось ненавидить владу за коррупцію. А я за коррупцію недолюблюю Українців.
То тесть каже та заплати вже після другого провалу практичного іспиту з водіння, то на зупинках часто чую — ми без коррупції не виживемо. Слава богу що поборов страх водіння, здав, обираю тачку і більше не буду стояти на тих зупинках
А я ніколи за 35 років життя не давав хабаря (навіть офлайн бізнес — декілька крамниць було щоб не казали що я у айтішносу вакуумі). І давати не буду.
Вірю що і суспільство переломить це. Бо є такі як я. І нікуди їхати не збираюсь бо у Європах краще але це з їх здобутки, а не мої. Та і можливостей по більше тут — дві квартири, гараж та дача без кредитів. А ну де ще я так зможу?
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Пятниця, 10.03.2023, 11:48 | Повідомлення # 24 |
|
Повідомлень: 4510
| Взагалі не розумію звідки у людей така дичина в голові, розїдуться по світу як собаки бродячі... Там зовсім інший менталітет, цінності, це можна зрозуміти і не виїжджаючи. Канадійцям як ніколи потрібні гастарбайтери, такі працьовиті , успішні і віддані як ми українці, тому що економіка Канади реально " в торбі" вже не перший рік, і тут нема вже кому працювати і Канаду розвивати, бо справжні Канадійці вимирають , а успішно імігрують сюди тільки в більшості індуси і пакистанці , і другі ( вибачте недорозвинуті )
Так, у нас менше зп, в кілька разів, але і пахати так не потрібно, і смак життя відчуваєш, люди набагато більш відкриті веселі, там як їжачки сидять по хатах всі (тільки робота - дом - супермаркет - дом), знайома одна каже:"у нас з чоловіком роздільний бюджет і в ресторані кожен за себе платить", але якщо він сам хоче то може мене пригостити, ой бл*я...
Канада стає проблемою для людей котрі не хочуть бути рабами і жити в скучним життям між людьми котрі крім робота, кредит і пиво більше нічого не знають.
Люди не розумні,надивляться фільмів голлівудських і відлітають в нірвану, а після "в заграницю". Найбільша ілюзія емігрантів в тому, що вони бачать розкішне життя везунчиків і впевнені, що їм так само пощастить) багатий і ситий світ Америки існує і буде паралельно з світом емігранта.
Як взагалі можна жити в чужому менталітеті?? Інший знайомий 10 років прожив у Німеччині і потім визнав що він там чужий і жити йому там нудно, і повернувся. Тут ожив, дитина має вже два роки, магазин відкрив невеликий, все є і будинок і дача, дружина і дитина. Я з наших людей, що фільми і реклама роблять з мізками.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Понеділок, 13.03.2023, 11:23 | Повідомлення # 25 |
|
Повідомлень: 4510
| Що поганого в тому , щоб попрацювати закордоном 5-8 років та повернутися в свою країну і купити там квартиру,побудувати будинок чи мати страт на бізнес? Так , ти отримуєш свободу.
Адже , маючи додатковий дохід зі здачі картири , бізнесу ти маєш можливість працювати всього навсього 3 дні на тиждень (пів ставки). Решту коштів до зарплати тобі додає квартира,бізнес.
Просто живеш і насолоджуєшся життям, знаючи, що є доходи, які не залежать від тебе, коли відчуваєш, що на тобі немає кредиту і забовязання працювати допоки не виплатиш всі борги.
Є вільний час на родину,читаєш книги,маєш час на хобі,рибалку,ліс,город та сад. (насолоджуєшся).
У випадку іпотеки закордоном , ти раб на 25років у гарній обгортці. (є страх втратити роботу,та потрібно вставати кожного ранку на роботу протягом 25років мінімум). Працювати завжди, а взамін вам як слухняному рабу дадуть їжу, квартиру (яка не ваша на найближчі 20-30 років)
Не хочеться купляти в Україні (через ризики), то купляйте в Польщі (НАТО). працюючи в Англії,Голандії,Німеччині за 5 років реально заробити. (сімейні парі на житло у Польщі)
P.S В Польщі, багато людей їздили на заробітки в Англію,Голандію,Німеччину поверталися додому
|
| |
| |
| Анонімно | Дата: Вівторок, 21.03.2023, 15:59 | Повідомлення # 26 |
| Висновки, можуть бути такими :Америка тупо "поімєла" Україну, починаючи ще з 1994. Бо це треба бути психічнохворим народом, щоб подарувати
ядерну зброю, що вартує 300 млрд доларів... Майдан - то є розводняк,
якого дідька Америка відверто втручається в справи України? І це все
почалося ще в 90 роки, дерибан України. Шановні українці, ви на фіг не
потрібні Заходу!!! Як би Захід захотів, то давно б дали зброю, війна б
закінчилась...Їм вигідно знищувати українських патріотів. ІДЕ ТУПЕ
ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНЦІВ, люди цього не хочуть розуміти. Їм так комфортніше.
|
| |
| |
| Olenochka | Дата: Середа, 22.03.2023, 14:16 | Повідомлення # 27 |
|
Повідомлень: 4510
| Сутність західного світу,в тому числі Канади,-великий надуманий пшик.Нічого натурального,все на соплях,і хати,і іда,і відносини між людьми ,і пожиттєве рабство заради того дорогого з тирси.Але вміють ту пустишку гарно припіднести і продати, потім працездатний нарід запрошують до себе і втюрть їм ніби добровільно оцю всю бузу.А вдячні емігранти тільки потім допетрть цей весь гешеіт(коли по-вуха в боргах,коли втрачене здоров‘я від іди і гонки за грішми).Ось така правда,нажаль…..
|
| |
| |
| Анонімно | Дата: Пятниця, 31.03.2023, 12:36 | Повідомлення # 28 |
| Я люблю свою Країну і вірю в неї і не розглядаю варіанту переїзду. м.Ужгород
Мої діди побудували два будинки аби мені простіше жилося. А не все кидав і починав з нуля...Додано (03.04.2023, 10:46)
---------------------------------------------
канАдА, це більше СеЛо: емігрантів, практично довічних кредитів (які потім перейдуть на ваших дітей якщо щось трапиться з вами), мусорського і урядового свавілля, не мала кількість божевільних на вулицях (у яких мізки від антидепресантів відмовляють), більше кількість нарко залежних, ну і звичайно ж підарастії.
Так що там частіше мінусів більше ніж плюсів. Всім добра Додано (03.04.2023, 10:59)
---------------------------------------------
Нам чомусь вселяли, що ось там...заграницею буде все найкраще,а тут так зле. Думаю,що якщо б ми знали ,що для досягнення мети ( за кордоном) тобі доведеться крутиться,як білка в колесі,з ранку до пізнього вчора, то ти і вдома досяг би не поганих фінансових результатів. Додано (03.04.2023, 12:02)
---------------------------------------------
Відкрию таємницю: з кожним роком виконувати ту саму роботу стає важче! Воно не помітне не за рік, ні за 2, ні за 5. Але через 10 років помічаєш що якось після 8 годин на роботі тобі вже не хочеться десь тусити — а хочеться спати. А після 20 років та сама робота здається вдвічі важкою! Після 40 тобі вже не хочеться навіть прокидатися у робочій день. Додано (03.04.2023, 12:22)
---------------------------------------------
думку єдиний сенс життя це після себе лишити цей світ кращим, ніж він був до тебе, роблячи щоденно щось хороше, щоденно стаючи трошечки кращим ніж вчора.
Але відносно мого коментаря, спробую ще раз — казати «я хочу стати багатим» це нічого не казати, бо всі цього хочуть, і всі це кажуть. Звичайно ж, варто мати цілі, аби кудись рухатись, тому що цілі це нами вибраний вектор життя. Та все ж поставивши перед собою ціль, варто себе запитати, а на що я готовий для того, аби цього досягти. Чи готовий я щомісяця відкаладати гроші, лишаючи себе можливості зайвий раз «бухнути»? Або ж чи готовий я знайти собі роботу, де мені будуть платити більше: сидіти вечорами, підтягуючи скіли, яких мені бракує для переходу вище; висилати резюме, ходити на співбесіди, які часто приносять дискомфорт і отримувати листи зі словами, «ви гарно себе показали, але ми шукаємо трохи іншу людину» щоб в кінці отримати офер до компанії, де платять вдічі більше.
І можливо, ви готові до цього всього — якщо так, — то вперед до своєї цілі. Але будьте щирими, не брешіть хоч би собі, і якщо ви все ж не готові на той дискомфорт, який необхідний для цієї мрії «стати рок-зірокю», то просто лишіть це. Знайдіть щось, за що ви готові боротися.
І наостанок ось що додам. Для мене «мріяти про щасливе життя»... звучить досить утопічно. Немає якогось магічного місця, стану, чи кінцевої зупинки, на якій вийдеш і все... ти щасливий, більше нічого не тре робити, і ніщо не може вплинути на твій щасливий стан.
Щасливе життя, на мою думку, це дорога довжиною в життя. Ти або щасливий тут і зараз з тим що маєш (і це не тільки про гроші в гаманці, а й про ті самі цілі і дії, які ти виконуєш для їх досягнення), або ж, скоріше за все, будеш все життя ганятись за щастям, яке щоразу, коли ти майже його схопив поміж долонь, буде вислизати ще далі, роблячи тебе ще більш нещасливим. І тому свідомий вибір перешкод, челенджів і тасків, погодження з повною відповідалністю за все, що відбувається в твоєму житті, на мою думку — це є дорога під назвою щастя.
І так, «не бажаєш терпіти муки — не буде тобі щастя», тому що в більшій мірі щастя настає тоді, коли ти, після тяжкої праці, боротьби зі своїми демонами, та свідомих жертв, отримуєш те, до чого йшов. Головне, не зупинятись. Хоча, деякі можуть вибрати і таке щастя — мінімум всього, але це поодинокі випадки.
Сам подумай, якщо перед тобою стоїть завдання, яке ти хочеш! виконати. І тут 2 варіанти:
1. Воно само виконалось.
2. Ти сидиш над ним більшість свого часу, вивчаєш методи і потенційні рішення, пробуєш щось, та не виходить, пробуєш знову, і в кінці кінців, ти досягаєш мети.
Питання: в якому з варіантів, ти будеш відчувати більше насолоди, щастя, в кінці цього шляху?
Ще раз підкреслю, завдання ТИ і ХОЧЕШ зробити, а не якась таска з легасі-проекту, який тобі не цікавий.
Якось так... Додано (03.04.2023, 12:38)
---------------------------------------------
Важливо навчитись отримувати задоволення від малих речей, навіть від миття посуду, сидіння в м’якому кріслі або ж звиклою вранішньої прогулянки, на яку я якраз збираюсь.
Життя повне щастя — це шлях через страждання. Але надто часто це слово сприймають надто негативно, і це не дивує, бо «нормальні» люди страждають від речей, які вони виконують, але страждання це вони не вибирали, а виходити із «страждальної» зони комфорту — це ще більше страждання, тому вони і зависають на роботі, яка не подобається, жаліються і нічорта з цим не роблять.
Візьміть відповідальність за своє життя на себе і перестаньте жалітись, замість цього щось робіть, трохи постраждаєте, аби відчувати себе щасливим
Якось так. Додано (03.04.2023, 14:23)
---------------------------------------------
впасти в порочний замкнутий круг потреблятства в сучасному світі доволі легко Додано (03.04.2023, 14:49)
---------------------------------------------
Як людина, дещо пов’язана з американським банкінгом, я бачив статистику. Так от сюрпрайз: половина американців живе «від зарплати до зарплати». Але це не через важке життя, а через споживчу культуру. Вони купують все що можна. Гаражі/горища просто набиті хламом. Плюс заразунок доступних кредитів більшість купують будинки/авто/відпустки — на які вони нереально не заробляють...від відсутності фінансової грамотності та д доступності речей дах зносить :)
|
| |
| |
| Анонімно | Дата: Вівторок, 04.04.2023, 21:16 | Повідомлення # 29 |
| Оплата праці повинна базуватися на гендерно-нейтральних крит
Oleksandr Viter
Жінки: «Ми хочемо заробляти стільки ж, скільки чоловіки (men)!»
Також жінки: «Ми хочемо, щоб наші чоловіки (husbands) заробляли більше за нас!»
Зараз лінку не знайду, бо давно про це читав, але проводилося дослідження щодо психологічного комфорту гетеросексуальних сімейних пар, їх задоволеності шлюбом, рейтингу розлучень і т.д.
Так от, найщасливішими і найстабільнішими були ті пари, де чоловік заробляв приблизно на 50-100% більше, ніж дружина. Якщо ж обидва заробляли більш-менш однакові суми, це значно додавало незадоволеності шлюбом, причому додавало обом, і підвищувало вірогідність розлучення. Парадоксально, але це той випадок, коли більший сімейний бюджет не робить життя кращим, а навпаки додає проблем. Тобто, якщо є одна пара, де жінка заробляє 2к, а чоловік 3-4к, та інша пара, де обидва заробляють по 3-4к, то з більшою ймовірністю у першої пари буде кращий сімейний психологічний клімат і нижче ймовірність розлучення.
Тобто, чим більше зп жінок будуть вирівнюватися з зп чоловіків, тим складніше для людей вцілому буде зберегти комфортне сімейне життя. Нажаль, це не win-win ситуація, а компроміс — стає краще АБО в кар’єрному/фінансовому плані, АБО в сімейному плані, але не одночасно в обох.
До речі, в літаках товсті платять за квиток так само, як і худі, хоча авіалінії за кожний зайвий кілограм багажу шмонають.
1. Надто холодно
2. Люди "закриті", на вулицях рідко кого побачиш, кожен сам за себе, нема такої дружності.
3. Щоб реально щось мати, треба вкалувати без відпочинку.навіть на вихідні.
Все решта краще ніж в Україні.
|
| |
| |
| Анонімно | Дата: Пятниця, 07.04.2023, 10:41 | Повідомлення # 30 |
| Скільки би там не відбілювали Канаду - для мене будь-яка країна Європи буде кращою для життя! Канада допомагає? Дуже дякую, що дійсно дає прості умови для прихистку наших громадян! І Ви дякуйте, якщо хочете, але моя сім'я в тому рабстві жити не буде (знову ж таки, всі відштовхуються від своїх можливостей). Про "пожити рік щоб стати експертом" - брєд, людина просто напросто звикає.P.S. Мені було б все одно, якби іллюзії стабільного та спокійного життя не затягнули мою сімью туди на пів року. За цей час потрачено купу грошей (3k допомоги - копійки в порівняння з потраченим) і нервів. І ми щасливі, що повернулися в Європу.
Ihor MykhalchenkoДодано (07.04.2023, 10:41)
---------------------------------------------
Nikolai3 godziny temuБув в Калгарі. В шоці від того скільки нариків і фриків, та ще й мусор скрізь на зупинках. В автобусі один корінний канадець почав косяк курити, інший почав на сидінні танцювати. В торговому центрі зайшов в ліфт а там було наригано, за мною зайшли два торчки і один почав їсти ту ригачку. Трішки не очікував побачити це все за один день. Було інше уявлення за Канаду
|
| |
| |
