“Чоловік одружується, тому що закохався. Жінка закохується, тому що хоче вийти заміж”. Анрі Дювернуа

Чому не усі дівчата - жінки хочуть заміж? Так так, ви усе правильно прочитали, там дійсно пише “НЕ хочуть”. І як би воно парадоксально не звучало,  далеко не всі жінки в наш час натирають ніжки в погоні за потенційним нареченим. Жінки стають самостійними і незалежними, вони розвиваються і можуть втерти носа чоловікам в багатьох питаннях. Вони надивились багато прикладів невдалих шлюбів і не хочуть брати в цьому участь. Вони не йдуть на повідку в суспільства і не виходять заміж тільки тому що так треба, що вже 27, що сусіди шепочуть у слід.

А ви продовжуєте вважаєте це нісенітницею, тому давайте поговоримо детальніше. ))

1. Чоловіки думають, що кожна жінка мріє про білу сукню, шоколадний фонтан і крики “Гірко!”. Це далеко не так. Кожна жінка знає, що після слів “давай одружимось” її чекає півроку а то й рік довгих приготувань, вибирань залів, квітів, кошичків, бантичків, бокальчиків, стрічечок і рюшечок. Звісно ж, якщо бюджет дозволяє, можна найняти собі упорядника весілля, але ж чоловіки часто вважають це не доцільним – нащо витрачати зайві гроші, якщо з усім може справитись жінка. Всі жінки ж мають вважати ці витрачені дні і місяці щастям!!! Але не всім жінкам це подобається. Хтось залюбки б краще цей час провів з подругами в кафе чи за розробкою якогось нового проекту, одним словом – справді для себе. Більшість пар влаштовують весілля для всіх (сусідів, родичів, троєрідних сестер двоєрідного дядька), але не для себе.  А багато жінок з радістю віддали б перевагу двом тижням під сонцем на Балі.

2. Жінки цінують свій час. А заміжжя забирає його чимало. І вже замість дискотеки, вам потрібно спішити додому, бо там на вас чекає голодний чоловік, який чомусь не вміє приготувати собі смаженої картоплі.

3. Не кожна жінка любить готувати. А заміжжя – це автоматична підписка під щоденне стояння біля плити. Сніданки, обіди, вечері, сніданки, обіди, вечері і все знову і знову по колу. Нескінченний процес. А ще купівля продуктів, намагання вгодити смаку чоловіка в той час, коли їй цілком вистачає бутерброду на сніданок, обіду в кафе і вечері фруктами.

4. Так само далеко не кожна жінка любить збирати по квартирі розкидані шкарпетки, дивитись футбол, запах сигаретного диму, стільчики, які перетворюються в імпровізовану шафу, вічно піднятий обвідок унітазу, зайняту ванну і т.д.  Вийти заміж автоматично означає обмежити свій вільний простір, впустити на свою територію ще одну людину з купою своїх звичок.

5. Багато жінок до заміжжя звикли жити так, як їм хочеться: самостійно приймати рішення, розплановувати свої дні, в тому числі вихідні дні. Гуляти тоді, коли їм хочеться, з тими людьми, з якими їм хочеться, спати стільки, скільки їм хочеться і тоді коли хочеться, поводитись і вдягатись так, як подобається тільки їм. А після заміжжя чоловіки забувають, що їх жінка індивідуальність. І починається: з тими не спілкуйся, з тими не гуляй, довго не затримуйся, багато не пий, зніми це відверте плаття, нащо тобі фарбуватись, я тебе вже і так різною бачив, приготуй мені свіжий сніданок в шостій ранку, попри те, що на роботу тобі на десяту. І дорікання на зразок “Чому ти не запитала мене перш ніж купити цей сир?”, “Чому ти затрималась на роботі на пів години?”, “Чому твоя мама так часто мені телефонує?”, “Чому ти проти того, що мені дзвонить в першій ночі Оксана, вона ж мій тільки друг?” і т.д.

6. Жінки не хочуть бути зрадженими, обманутими. А це вже стає нормою в сучасному суспільстві. Значно краще вільні стосунки, де ніхто нікому нічого не винен. А ще багатьох влаштовує роль коханки. Тут мінімум обов’язків і максимум уваги, турботи, подарунків, ресторанів, квітів. І ніяких брудних шкарпеток. Вони залишаються для дружин.

7. Дуже багато жінок в наш час є фінансово незалежними. Тому чоловіки їм для забезпечення просто не потрібні.

8. Не обов’язково  виходити заміж і для того, щоб було кому поміняти згорівшу лампочку чи пересунути меблі. З цим вправно справляються наймані майстри.

9.Вийти заміж дуже часто означає народити дитину за рік після того. А жінки бувають ще не готовими до виховання дітей, їм іноді хочеться хоча б до 30-ти пожити для себе.  А народити для того, щоб злі язики заспокоїлись – абсурд.

10. Часто багатьом жінкам заради заміжжя приходиться пожертвувати частиною свого життя, кар’єрою, хобі, розвитком. Розвиватись можна в бізнесі, а чоловіки часто вважають, що найкращий розвиток – це вдосконалення кулінарних здібностей.

11. Якщо жінці не 16-18 і є голова на плечах, їй не достатньо просто любити хлопця. Вони не готова вийти за нього заміж “бо в нього красиві очі”, чи бо “він так гарно говорить про любов”. Вона дивиться на нього довготривало, як на батька її майбутніх дітей. І цьому чоловікові одних гарний очей точно не вистачить. Він має бути перспективним, цікавим, розумним, мужнім, надійним і т.д. і т.п.  Вимоги ростуть. А з ними автоматично зменшується кількість тих, за кого б дійсно хотілося і вартувало виходити заміж. Мудра жінка не виходить заміж для того, щоб просто бути заміжньою, мудра жінка обирає того, з ким зможе прожити все життя, хто буде хорошим батьком її дітям. Чоловіки ж в свою чергу часто хибно думають, що якщо він народився чоловіком цього вже достатньо для того. щоб будь-яка жінка хотіла вийти за нього заміж.

Напевно діти є єдиним беззаперечним аргументом, який можна навести “за” одруження. Бо їх треба народжувати в шлюбі, щасті і любові.  І не тоді, коли є тільки шлюб і немає всього іншого.

Я не феміністка, аж ніяк. Але мене дивує складена суспільством думка про те, що кожна жінка хоче заміж. Ця думка суспільства настільки сильна, що і самі жінки починають так думати. Кожна жінка заслуговує на щастя. А в кожного воно своє: в когось це кар’єрні здобутки і воля, а хтось щасливий коли пече пироги.

Будьте щасливими, жінки! Завжди у усюди, не зважаючи на те, є у вашому паспорті штамп чи немає!